Проєкт Стратегії страхового ринку України потребує зміни методології, а не точкових правок – Черняховський
26.08.2026 23:35
Основна проблема проєкту Стратегії розвитку страхового ринку України полягає не в окремих формулюваннях, а в самій методології його побудови, зазначається в інформації Асоціація "Страховий бізнес" (АСБ).
Також зазначається, що АСБ позитивно оцінює саму спробу сформувати довгострокову державну політику розвитку страхового ринку та низку запропонованих напрямів. Серед них – розвиток медичного страхування та страхування життя, страхування воєнних ризиків і агрострахування, розширення можливостей інвестування активів страховиків, подальше наближення українського регулювання до норм права ЄС, проведення кількісної оцінки впливу перед повним запровадженням нових вимог до платоспроможності, а також перегляд окремих надмірних регуляторних вимог.
Водночас за результатами аналізу АСБ дійшла висновку, що основна проблема проєкту полягає не в окремих формулюваннях, а в самій методології його побудови: цілі, показники та заходи не утворюють достатньо послідовного причинно-наслідкового ланцюга від діагностики ринку до вимірюваного результату.
За думкою спеціалістів АСБ, одним із найбільш наочних прикладів є ціль збільшити рівень проникнення страхування з 0,81% ВВП у 2025 році до понад 2% ВВП у 2029-2030 роках. За макроекономічними припущеннями, використаними для перевірки АСБ, досягнення 2% у 2030 році потребувало б збільшення страхових премій приблизно з 72,3 млрд грн до 306 млрд грн, тобто більш ніж у 4,2 рази. Це означає близько 33,5% середньорічного номінального та майже 25% реального зростання ринку щороку протягом п'яти років. У проєкті не показано, які саме класи страхування, скільки нових клієнтів, застрахованих осіб, автомобілів, майнових об'єктів та підприємств мають забезпечити такий результат.
"Амбітна цифра сама по собі не є стратегією. Якщо за нею немає розрахунку платоспроможного попиту, кількості нових клієнтів та об'єктів страхування, економічних передумов і конкретних заходів, це залишається бажаним показником, а не обґрунтованою ціллю", – зазначає генеральний директор АСБ Вячеслав Черняховський.
На думку АСБ, результат державної політики потрібно вимірювати тим, що реально змінилося для громадянина, підприємства та страхового ринку, зокрема: скільки людей та підприємств отримали страховий захист; скільки автомобілів і майнових об'єктів реально застраховано; наскільки доступною є ціна страхування відносно доходів громадян і бізнесу; чи збільшилася страхова сума та якість покриття; чи скоротився розрив між наявними ризиками та фактичним страховим захистом і як зберігається конкуренція та можливість вибору страховика.
Зв думкою АСБ, зростання страхових премій також не можна автоматично вважати розвитком. Наприклад, різке збільшення премій з ОСЦПВ у 2025 році значною мірою було наслідком переходу до нового ціноутворення та підвищення вартості полісів, а не відповідного збільшення кількості застрахованих транспортних засобів. Тому АСБ пропонує одночасно оцінювати грошові показники у поточних і постійних цінах, а зміну ціни відокремлювати від зміни фізичного охоплення страхування.
За результатами детального аналізу проєкту Стратегії та Дорожньої карти АСБ дійшла висновку, що виявлені недоліки не можуть бути усунені лише точковим редагуванням окремих положень і доцільно підготувати новий варіант Стратегії розвитку страхового ринку до 2030 року, побудований на сучасній методології стратегічного планування, реальних фінансово-економічних розрахунках, обґрунтованій динаміці показників.
В інформації зазначається, що проєкт Стратегії розвитку страхового ринку України та Дорожня карта її реалізації, підготовлені Національним банком України спільно з іншими державними інституціями в межах роботи Комітету з фінансового розвитку при Раді з фінансової стабільності.
Теги: страховий ринок Черняховський Переглядів: 60