Італія пропонує оподатковувати нереалізований прибуток інвесторів при зміні резидентства

Ринки 02.11.2026    23:46

Уряд Італії запропонував запровадити з 1 січня 2027 року податок на нереалізований приріст вартості фінансових активів для заможних фізичних осіб, які переносять своє податкове резидентство за межі країни. Ставка так званого податку на виїзд (Exit Tax) становитиме 26%, а нові правила поширюватимуться на інвесторів із відповідними активами вартістю від EUR800 тис.

Відповідні положення містяться у статті 17 законопроєкту про державний бюджет Італії на 2027 рік, схваленого урядом прем'єр-міністерки Джорджі Мелоні. Документ отримав необхідне погодження президента Італії Серджо Маттарелли 30 жовтня та переданий для парламентського розгляду.
Згідно із законопроєктом, новий податок застосовуватиметься до фізичних осіб, які протягом щонайменше шести з останніх десяти податкових років були резидентами Італії та вирішили перенести податкове резидентство до іншої держави.

Обов'язковою умовою є наявність фінансових активів і майнових прав, на які поширюється відповідна норма, загальною вартістю не менше EUR800 тис. При цьому оподаткування виникатиме лише у випадках, коли після зміни резидентства Італія втрачає право оподатковувати відповідні інвестиційні доходи.
Податок нараховуватиметься не на всю вартість активів, а на накопичений прибуток, який інвестор ще не отримав у результаті їх продажу.

Зокрема, йдеться про приріст ринкової вартості акцій, часток у компаніях, цінних паперів та інших фінансових інструментів. Для визначення бази оподаткування враховуватиметься позитивна різниця між ринковою вартістю активів та їхньою податковою вартістю придбання.
Наприклад, якщо інвестор придбав пакет цінних паперів за EUR700 тис., а на момент визначення податкової бази його вартість зросла до EUR1 млн, нереалізований прибуток становитиме EUR300 тис. За стандартною ставкою 26% сума податку сягне EUR78 тис. навіть у разі, якщо інвестор фактично не продав активи.

Водночас для доходів від окремих державних облігацій передбачено пільговий порядок. До бази оподаткування включатиметься лише 48,08% відповідного прибутку, що забезпечує ефективну ставку приблизно 12,5%.
Стандартний строк сплати Exit Tax становитиме 180 днів із моменту набуття чинності зміною податкового резидентства.

Однак для осіб, які переїжджають до країн Європейського Союзу або держав, з якими Італія має відповідні угоди про податкову співпрацю, передбачено можливість відстрочення платежу.
Для цього інвестору необхідно буде сплатити аванс у розмірі 50% розрахованого податку та надати фінансову гарантію.

При переїзді до іншої країни ЄС відстрочення може діяти протягом п'яти податкових періодів, а до інших держав, що відповідають установленим умовам, - до десяти.
Якщо протягом цього часу активи не будуть продані, податкове зобов'язання припинятиметься, а надмірно сплачені суми підлягатимуть поверненню. Аналогічні положення передбачено для окремих випадків спадкування активів або повернення інвестора до Італії.

Нова система поширюватиметься також на окремі види некомерційних товариств та організацій, які переносять податкове резидентство за кордон.

За оцінками італійського Міністерства економіки та фінансів, надходження від нового податку становитимуть близько EUR3,37 млн у 2027 році та EUR6,74 млн щороку протягом 2028-2031 років. Із 2032 року чистий бюджетний ефект з урахуванням очікуваного повернення частини платежів оцінюється у EUR3,37 млн на рік.

Італія фактично пропонує поширити на приватних інвесторів механізм оподаткування при зміні податкового резидентства, який раніше застосовувався до компаній і підприємців.
Подібний механізм уже діє у Франції, де оподаткування нереалізованого прибутку при перенесенні податкового резидентства застосовується за наявності відповідних фінансових активів і виконання встановлених законом умов.

Запропоновані зміни можуть мати значення для міжнародних інвесторів, власників корпоративних активів і заможних іноземців, які використовують Італію як країну довгострокового податкового резидентства.
Останніми роками Італія залучала заможних іноземців спеціальним режимом фіксованого оподаткування іноземних доходів. Для нових учасників цього режиму з 2026 року річний платіж становить EUR300 тис. замість EUR200 тис. раніше.

Запровадження Exit Tax може вплинути на податкове планування таких інвесторів, особливо якщо вони розглядають можливість подальшого переїзду до іншої країни. Водночас порядок застосування нових положень до учасників спеціального податкового режиму потребує додаткового правового уточнення.
При цьому запропонований механізм не є загальним податком на виїзд з Італії та не передбачає автоматичного стягнення 26% із вартості житлової нерухомості або всього майна фізичної особи.

Законопроєкт має пройти розгляд і затвердження парламентом Італії до завершення 2026 року. У процесі ухвалення документа розмір податку, умови його застосування та порядок надання відстрочення можуть бути змінені.

Італія залишається одним із найбільших європейських ринків нерухомості та популярним напрямком для міжнародних інвесторів, зокрема тих, хто розглядає придбання житла разом із перенесенням податкового резидентства. Запропоновані зміни можуть стати додатковим чинником при виборі країни проживання та довгострокового інвестиційного планування.

Джерела: Законопроєкт про бюджет Італії на 2027-2029 роки, стаття 17, схвалений урядом 28 жовтня 2026 року; Президент Італії, офіційне погодження подання законопроєкту від 30 жовтня 2026 року; Investment Migration Insider, 31 жовтня 2026 року.

Теги:   фінанси інвестиція резидентство капітал Італія податок Переглядів:   96