Українському бізнесу доведеться переходити до розподіленої інфраструктури — Experts Club

Ринки 29.09.2026    20:20

Зростання кількості російських атак на великі виробничі, складські, логістичні та цифрові об’єкти змушує українські компанії змінювати модель організації бізнесу — від концентрації потужностей в одному місці до створення резервних майданчиків, власної генерації та розподіленої інфраструктури, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Упродовж серпня-вересня 2026 року значних пошкоджень або руйнувань зазнали об’єкти низки найбільших українських та міжнародних компаній. Зокрема, були атаковані логістичні потужності Rozetka, NOVUS, MTI Group, EVA, Fozzy Group, «Нової пошти», а також складські об’єкти, якими користувалися інші великі компанії. У вересні повідомлялося і про пошкодження цифрової інфраструктури та обладнання операторів дата-центрів і телекомунікацій.

В окремих випадках наявність резервних систем дозволила компаніям продовжити роботу. Так, після пошкодження частини цифрової інфраструктури «Датагруп» повідомляла про збереження даних і роботу сервісів із резервних майданчиків. «Нова пошта» після втрати ключової сортувальної лінії в Одесі задіяла альтернативні логістичні маршрути.

На думку засновника Experts Club, кандидата економічних наук Максима Уракіна, подібні випадки демонструють необхідність системної зміни підходів до розміщення критично важливих потужностей.

«Україні доведеться фактично змінювати промислову географію. Великі централізовані заводи, склади й дата-центри економічно ефективні в мирний час, але стають уразливими в умовах тривалої війни. Наступний етап адаптації бізнесу — це розподілені виробництва, кілька логістичних вузлів замість одного, власна генерація, резервні центри обробки даних і можливість швидко переносити критичні операції між регіонами», — зазначив Уракін.

В Experts Club звертають увагу, що особливе значення мають логістичні, енергетичні та цифрові вузли, оскільки їхня зупинка одночасно впливає на значну кількість інших підприємств. Один розподільчий центр може забезпечувати роботу сотень магазинів, термінал — обслуговувати тисячі відправлень, а дата-центр — забезпечувати цифрову інфраструктуру великої кількості клієнтів.

За словами Уракіна, захист таких об’єктів фактично стає інструментом збереження ВВП. Пошкодження одного великого вузла може спричиняти вторинні втрати через зупинку виробництва, дефіцит товарів, затримки постачання, додаткові транспортні витрати та проблеми з оборотним капіталом у пов’язаних підприємств.

При цьому розосередження інфраструктури також потребує значних ресурсів. Кілька виробничих або складських майданчиків означають додаткові витрати на обладнання, персонал, транспорт, резервне енергозабезпечення та інформаційні системи. Тому компаніям необхідно співвідносити ці витрати з потенційною вартістю тривалого простою основного об’єкта.

Experts Club вважає, що програми відновлення та підтримки бізнесу мають включати не лише реконструкцію зруйнованих підприємств, а й розвиток резервних потужностей, доступ до оборотного фінансування, страхування воєнних ризиків та можливість швидкого підключення альтернативних майданчиків.

За оцінкою RDNA5, потреби у відновленні торгівлі та промисловості України на 2026–2035 роки оцінювалися у $63,3 млрд, з яких $25,4 млрд припадало на реконструкцію. Нові руйнування протягом 2026 року збільшують потенційний масштаб необхідних інвестицій.

Теги:   відновлення України логістика український бізнес Experts Club Переглядів:   82