Мінагрополітики представило прогноз розвитку агросектору у 2023-2024 рр

В Україні за підсумками 2023 року прогнозується зниження збитків агросектору від вирощування зернових та олійних культур, але виробництво трьох із п'яти основних культур залишиться збитковим.

Такий прогноз оприлюднила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.

При цьому тваринництво загалом залишиться прибутковим, за винятком виробництва великої рогатої худоби (ВРХ) у живій вазі.

"Хоча у 2023 році спостерігається відновлення прибутковості за деякими культурами, адже у 2022 році вирощування всіх видів зернових та олійних було збитковим, не варто забувати, що сезон-2021 був дуже вдалим для виробників зернових та олійних культур України. (...) успіх 2021 року створив ресурси для стійкості у 2022 році, тоді як на початку 2023 року запас міцності агросектору був набагато меншим", - навела пресслужба міністерства дані дослідження "Україна: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва".

Згідно з результатами дослідження, найбільший вплив на рівень прибутковості агросектору України протягом 2022-2023 років чинили експортна логістика, девальвація гривні та зростання цін на матеріально-технічні ресурси.

Якщо до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 95% зернових та олійних культур експортувалися через чорноморські порти, то з лютого до серпня 2022 року агропродукцію експортували лише через дунайські порти, залізницю та автомобільні шляхи до/через країни ЄС із дуже високими витратами на транспортування та перевалку. Чорноморська зернова ініціатива відновила експорт через чорноморські порти України з результатом 33 млн тонн із серпня 2022 року по липень 2023 року, що сприяло зниженню світових цін на продовольство і підтримало український агросектор, наголошується в дослідженні.

Крім того, у Мінагрополітики констатували, що призупинення Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року негативно вплинуло на експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції.

За перші місяці війни 2022 року гривня девальвувала на 30% за курсом НБУ, а за комерційним навіть більше. Через девальвацію національної валюти знизилися витрати на такі складові собівартості виробництва, як орендна плата за землю, витрати на оплату праці, єдиний податок 4 групи тощо, але збільшилися ціни на ресурси, як-от пальне, добрива, засоби захисту рослин, запасні частини та насіння з фіксованою ціною у доларах США або євро, нагадали в міністерстві.

Крім того, ускладнення логістики імпорту ресурсів у поєднанні з високими цінами на енергоносії 2022 року спричинило додаткові витрати на паливо, добрива та засоби захисту рослин. Постачання палива було особливо проблематичним протягом весни-літа 2022 року. У 2023 році ситуація з більшістю засобів виробництва стабілізувалася, а ціни дещо знизилися, але не досягли рівня до початку повномасштабного вторгнення. Як наслідок, використання матеріально-технічних ресурсів, особливо добрив, скоротилося.

Говорячи про інші складові собівартості агропродукції, у дослідженні зазначили, що орендна плата за землю 2022 року в національній валюті була такою самою або дещо вищою, ніж 2021 року, 2023 року вона зросла ще приблизно на 5-10%.

Більшість господарств у 2023 році збільшили витрати на оплату праці на 10-20%, щоб частково компенсувати інфляцію та девальвацію гривні, а також з метою мотивації працівників.

"Ключовими факторами впливу на сільське господарство України у 2023-2024 роках будуть динаміка цін на експортних ринках, можливість експорту через Чорне море та/або ЄС, вплив погоди на врожайність, витрати на логістику, доступ до фінансування (наявність доступних кредитів), ціни на енергетичні ресурси та їх доступність, а також динаміка обмінного курсу гривні", - прогнозують експерти.

Дослідження "Україна: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва" проведене фахівцями Мінагрополітики за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), що адмініструється Світовим банком, спільно з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ).