Віталій Портников: Приклад Яна Кульчика

Не буду стверджувати, що Ян Кульчик, з яким сьогодні прощається Польща, був святим. Святих бізнесменів взагалі не буває. Важливо не те, що Кульчик був святим. Важливо те, що найбагатший поляк був бізнесменом

Саме тому його біографія, про факти якої сьогодні згадують польські колеги, виглядає не як перелік державних посад - їх Кульчик ніколи не займав. І не як перелік його контактів з польськими політиками - звичайно, ці контакти були, хто б сумнівався. Але аж ніяк не вони залишалися змістом підприємницької активності Кульчика. І найважливіше - це політики хотіли з ним спілкуватися, а не навпаки. Політики потребували підтримки великого підприємця, а зовсім не він - їхньої допомоги. Звичайно, це спрощена схема - але в цілому вона відображає відмінність польського бізнесу від української олігархії.

Коли 10 років тому Кульчик виявився одним з фігурантів феєричної "афери"Орлену", багатьом здавалося, що його підприємницька кар'єра добігає кінця - звичні зв'язки знищені, репутація під питанням. А цього не купиш ні за які гроші. Але Кульчик довів, що таке підприємницький хист. Він став не звужувати, а розширювати свій бізнес. Виявився одним з найбільш затребуваних інвесторів в Африці - і сприяв залученню на цей континент грошей європейських бізнесменів. Довів, що готовий грати за правилами цивілізованого світу. І саме цей доказ більше, ніж активність Кульчика у самій Польщі, змінював атмосферу в бізнесі його рідної країни.

Зараз, коли багато згадують не стільки успіхи і поразки Яна Кульчика в бізнесі, скільки його готовність співчувати і підтримувати, я хочу сказати про свою особисту подяку бізнесмену. За літак, який Кульчик прислав для нашої важко пораненої на Донбасі колеги Бьянки Залевської і допомогу в її лікуванні. Життя - незбагненна річ. Тепер Бьянка, яка перебувала в смертельній небезпеці, буде жити за себе - і за Яна, який здавався нам нескінченно далеким від смерті.

І за 20 мільйонів злотих, які Кульчик пожертвував на створення Музею євреїв Польщі, теж хочу йому подякувати. Кульчик, поляк і католик, подбав про те, щоб його співвітчизники пам'ятали поляків і євреїв. Для мене це дуже важливо, з цим сучасним музеєм в Польщу повернулася пам'ять про тих, хто вважав її батьківщиною. І тепер, коли я буду показувати своїм друзям і знайомим музей у Варшаві, я буду згадувати не тільки про моїх братів і сестер, євреїв Польщі. Я буду завжди згадувати і про Яна Кульчика.

По материалам: espreso.tv