Косово відмовляється від обов'язкової служби та робить ставку на модель загальної оборони

Ринки 29.05.2026    17:34

Як повідомляє Сербський Економіст, Косово не запроваджуватиме обов'язкову військову службу, а натомість має намір розвивати модель загальної оборони, заявив виконувач обов'язків прем'єр-міністра Альбін Курти.

За його словами, такий підхід краще відповідає нинішнім умовам безпеки, ніж класична обов'язкова служба. Курти послався на досвід Фінляндії, де оборона розглядається не тільки як завдання армії, але й як система участі всього суспільства, включаючи державні інститути, бізнес, цивільний захист, інфраструктуру та резервні механізми.

Ідея обов'язкової служби в Косово обговорювалася кілька років. Курти ще раніше виступав за її введення, проте тепер уряд фактично змінює підхід: замість призову для молоді ставка робиться на ширшу концепцію. Така модель передбачає підготовку суспільства і держави до криз, а не лише збільшення чисельності армії.

План щодо загальної оборони був затверджений урядом Косово ще у вересні 2024 року. Він має поєднати військову готовність, цивільний захист, стійкість критичної інфраструктури, інформаційну безпеку, мобілізаційні можливості та взаємодію державних органів. Курти не назвав конкретних термінів запуску нової моделі.

Рішення прийнято на тлі триваючого зростання оборонних витрат Косово. За Курти Приштина збільшила фінансування сил безпеки, закупила турецькі безпілотники Bayraktar і отримала схвалення США на придбання протитанкових комплексів Javelin. Влада також заявляла про плани створити власне виробництво боєприпасів і лабораторію з розробки дронів. Reuters раніше повідомляв, що Косово планує спрямувати близько 1 млрд євро на оборону протягом чотирьох років і збільшити видатки на 60%.

Однак у цієї моделі є й обмеження. Фінський приклад, на який посилається Курти, будувався десятиліттями і поєднує загальну оборону з обов’язковою службою для чоловіків та розвиненою системою резерву. Тому для Косово простого копіювання недостатньо: країні доведеться створити власну систему підготовки, фінансування, цивільного захисту та координації між відомствами.

Для регіону це рішення буде сприйнято крізь призму відносин із Сербією. Белград не визнає незалежність Косово, проголошену у 2008 році, і розглядає Косово як частину своєї території. Приштина, у свою чергу, вважає зміцнення сил безпеки відповіддю на загрози з боку Сербії та нестабільність на півночі Косово, де проживає значна сербська громада.

Ситуацію додатково стримує присутність сил KFOR під командуванням НАТО. У Косово перебувають понад 4 тис. миротворців, особливо важливу роль вони відіграють на півночі, де регулярно виникають напруженість і зіткнення між місцевими сербами, владою Косово та силовими структурами.

Косово визнали понад 100 держав, включаючи США та більшість країн ЄС, проте його незалежність не визнають Сербія, Росія, Китай, Україна та кілька країн Євросоюзу, включаючи Іспанію, Грецію, Румунію, Словаччину та Кіпр. Через це Косово не є членом ООН та НАТО, хоча прагне до євроатлантичної інтеграції.
 

https://t.me/relocationrs/2908

 

 

 

Теги:   Сербія Косово Переглядів:   40