ОГХК наростить обсяги реалізації продукції на 68% - глава

Гірничовидобуток 19.09.2024    15:15

ПрАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), у січні-вересні поточного року, як очікується, збільшить обсяги реалізації продукції на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 221,847 тис. тонн.

При цьому реалізація, зокрема, ільменіту ІГЗК за дев'ять місяців-2024 становитиме 60,961 тис. тонн (зростання удвічі), ВГМК - 51,755 тис. тонн (зростання в 1,66 рази), рутилу - 6,767 тис. тонн ("мінус" 19%), циркону - 7,436 тис. тонн (зростання удвічі).
Як повідомив тимчасово в.о. голови правління ОГХК Єгор Перелигін в інтерв'ю LIGA.net, на сьогодні обидві філії компанії стабільно працюють, хоча є нюанси з е/е, з нестачею обігового капіталу - ліквідністю обігових грошей, а також є дефіцит персоналу.

"На ВГМК влітку ми змогли вийти на здорові показники розкривних робіт - від 800 тисяч до мільйона кубометрів на місяць. Це оптимальні параметри в контексті співвідношення розкриття до видобутку в теплі місяці року. Сам комбінат працює на коефіцієнті розкриву десь 4,5. Тобто, якщо ми хочемо видобувати 200 тисяч кубометрів руди стабільно щомісяця, нам потрібно робити розкрив за такими параметрами й надалі", - пояснив глава ОГХК.

На ІГЗК у липні перезапущено розкривні та видобувні роботи, щоб виконати американський контракт. Зараз працюють два кар'єри - з розкриву і видобутку.
Зараз у компанії немає боргів за е/е, газ, реагенти тощо, стабільно працює техніка.

СЕО уточнив, що 90% продукції йде на експорт, майже весь ільменіт постачають до США і Мексики кінцевому споживачеві - Chemours.

"З урахуванням вересня, ми вже почали всі заплановані відвантаження. Є накопичений склад у порту Констанца в Румунії. Є ільменіт у Південному, якась частина рухається в Ізмаїл і Чорноморськ. І вже є накопичений ільменіт на комбінатах, який ми реалізовуватимемо і відвантажуватимемо найближчим часом", - констатував Перелигін.

За дев'ять місяців ільменіту ВГМК реалізували понад 50 тис. тонн, ільменіту ІГЗК понад 60 тис. тонн. Сумарно реалізували 110 тис. тонн ільменіту за цей період - це значна динаміка, яку ми навіть уявити собі не могли на початку 2023 року, зазначив т.в.о. голови правління.

"Якщо взяти разом рутил і циркон, то реалізували 15 тисяч тонн з початку року. Із цирконом ситуація краща, ніж торік. З рутилом інше питання. Зараз на світовому ринку багато рутилу низького вмісту ТіО2 з Африки та Китаю. Китай скуповує у країн Африки та Азії колективний концентрат HMC - Heavy Mineral Concentrate. Вони навіть не очікують, щоб з нього зробили якийсь кінцевий продукт, переробляють вже у себе. Потім виставляють на ринок за демпінговими цінами. Це проблема для всіх нас. Ми ніколи не зможемо конкурувати з умовними Сьєрра-Ліоне або Мозамбіком, де видобуток відбувається відкритим методом і низькою собівартістю. У нас теж відкритий спосіб видобутку, але ми маємо справу з низькою "бетою" і досить високою собівартістю виробництва", - пояснив топменеджер.

І уточнив, що одна з наших головних проблем - висока вартість е/е: зараз частка е/е на рівні 33-35% у собівартості виробництва.

Щодо ільменіту в ОГХК дуже обмежена географія, куди можна продавати. Ільменіт в Україні вважається товаром подвійного призначення, оскільки є сировинною основою для дуже важкого та інтенсивного переробного процесу, з якого може бути вироблена титанова губка. Якщо пройти кілька дуже інтенсивних з погляду енергоспоживання і капінвестицій етапів переробки - від концентрату ільменіту до титанового шлаку, потім до тетрахлориду титану і потім до титанової губки - тоді відкривається можливість переплавлення титанової губки в зливки.

Але навіть зливок - це напівфабрикат, який потрібно ще переробити в кінцеву форму і продукт. А потім уже з нього зробити якусь авіаційну деталь, медичний імплант тощо. Однак більшість ільменіту переробляється саме на пігмент ТіО2.

"Сьогодні експорт ільменіту серйозно регулює ДСЕК (Державна служба експортного контролю). Наразі ми знайшли порозуміння з цим органом та імплементували всі необхідні процедури та регуляції щодо експорту на американський ринок та інші ринки також. У США не так багато компаній, які могли б купувати ільменіт. Тому з Америкою проблем немає. Є повний супровід із нашого боку і від ДСЕК. Але ми не можемо працювати лише на американському ринку, концентрація - це ризик для нас", - зазначив СЕО.

США купує в Україні концентрат ільменіту для виробництва пігментів ТіО2. Зараз у США будують новий комплекс із переробки литих металевих заготовок, тобто вони купуватимуть десь губку і перероблятимуть її на кінцевий продукт.
І додав, що ОГХК також працює з великою європейською компанією в Чехії.

"Для мене важливо, щоб наш ільменіт потрапив на азійський ринок. Наприклад, до Японії. І щоб ми поступово шукали можливість відкрити для себе Китай, найбільший титановий ринок у світі. Але щодо Китаю потрібно чітко стежити, щоб нашу продукцію переробляли саме на пігмент. Умовно кажучи - білу фарбу", - сказав Перелигін.

Стосовно ж ресурсної бази ОГХК, він пояснив, що номінальна потужність ІГЗК 180-200 тисяч тонн готової продукції на рік, або 2,5 млн тонн видобутку руди на рік. Запаси - 35-40 млн куб. м, на 15 років видобутку. Однак поруч з Іршанськом у компанії є Селищанська ділянка - там проводиться повне геологічне вивчення. За оцінками, запаси можуть становити понад 30 млн куб. м. Сумарно в Житомирській області оптимально з економічного погляду компанія може працювати не менше 25-27 років на наявних запасах.
ІГЗК будувався з орієнтацією на сульфатний процес переробки, з фокусом на переробку в пігмент. Це основна сировина для Чехії, Польщі, Словенії, України, Китаю, зараз вирішується питання про розширення збуту.

"Якщо в майбутньому будуть можливості для системних інвестицій, можна виробляти титановий шлак. Але тоді постане питання про собівартість виробництва та конкурентоспроможність. Зокрема, щодо таких глобальних гравців як Китай. Для масштабної роботи з американським ринком нам необхідна десульфуризація. Для того, щоб з нашим ільменітом вийти на ринок Саудівської Аравії, нам потрібно знизити фосфор, магній і SiO2. Ми шукатимемо варіанти, щоб зробити чистіший продукт", - зазначив глава компанії.

Щодо ВГМК - зараз відпрацьовуються ділянки Північ і Південь наприкінці кар'єра із запасами 20 млн куб. м. Ділянка Північ скоро закінчиться, далі фокус на ділянку Південь, починаючи з середини 2025 року. Паралельно є так звані Блоки 7-10, які планують відпрацювати після того, як завершиться документація і розрахунки - там більша частина запасів, але є питання до технології відпрацювання. Якщо щороку будемо відпрацьовуватися від 2 до 3 млн куб. м, то запасів вистачить на шість років.

"Чи є сенс розширювати можливості приєднання інших активів до ОГХК? Звичайно є, тому що розширення ресурсної бази - це завжди плюс. Звичайно, приєднання Матронівського ГЗК до ВГМК було б великим плюсом. Однак я не можу надати юридичної оцінки тому, що відбувається навколо цієї ідеї. Нам як підприємству, акції якого на 100% належать державі, дуже важко робити окремі кроки. Ми не можемо просто взяти і викупити борг цього підприємства", - сказав Перелигін.

При цьому він вказав на пошук інвестицій. Також слід розбиратися з ліцензією, яка зараз у суді, провести аукціон на відкритих торгах. ОГХК готова брати участь в аукціонах на спецдозволи, що цікавлять компанію.
Стосовно ж Демуринського ГЗК, Перелигін запевнив, що він міг би зробити ДГЗК прибутковим. Але максимальна потужність видобутку ДГЗК - 400-500 тис. куб. м руди на рік, це невеликі обсяги. Тому потрібно орієнтуватися на більш тактичні та короткострокові дії. Якщо приєднати ДГЗК до ОГХК, тоді варто було б транспортувати колективний концентрат ДГЗК на ВГМК і змішувати його під час виробничого циклу, це могло б мати сенс.

Щодо кредиту Укрексімбанку: на початку літа його успішно реструктуризували, відбулася нормалізація відносин з банком. Цього року виплатили понад 50 млн грн основного боргу, загалом за рік заборгованість знизилася з 276 млн грн до 207 млн грн. Цей кредит сьогодні не критичний для роботи підприємства.

"ОГХК дуже потрібна оптимізація та автоматизація. По-перше, радянська спадщина у вигляді різних санаторіїв, будинків і пансіонатів. Це так звані непрофільні для нас активи, які обтяжують підприємство фінансово. Друге - це велика кількість робочої сили, іноді дубльованої. Третя проблема - це автоматизація систем прийняття рішень та обліку. Четверте - вихід на нове енергоефективне обладнання та програми оптимізації споживання е/е", - вважає СЕО.

ДП "ОГХК" розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року після передачі йому в управління рішенням Кабінету Міністрів майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату ГЗК. 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ "ОГХК", 26 грудня 2018 року - з ПАТ на ПрАТ.

ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основними ринками збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Україна в системі "Прозорро.Продажі" призначила продаж на аукціоні 100-відсоткового пакета акцій ОГХК на 9 жовтня 2024 року. Стартова ціна продажу - 3 млрд 899,358 млн грн.

Теги:   ОГХК продукція Переглядів:   390

Читайте також:

16.09

Україна в січні-серпні подвоїла експорт залізорудної сировини

03.09

Титанова "Велта" отримала грант на 7,3 млн євро

13.08

Україна продовжила припинення експорту марганцевих руд