Рада ухвалила закон про корпуправління держкомпаній

Верховна Рада ухвалила в четвер у цілому законопроєкт №5593-д "Про удосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава" (№5593-д), що є однією з важливих умов співпраці з міжнародними партнерами.

"Не минуло й ....10 років. Якщо точніше. тільки 9 років цей закон чекав на своє ухвалення: №5593-д, реформа корпоративного управління ухвалена в цілому", - написав у телеграм народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос").

Закон підтримали 262 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.

Железняк уточнив, що ухвалення в четвер цього документа разом із законами про посилення повноважень НКЦПФР та електронні аграрні розписки відкриває Україні дорогу до отримання траншу Світового банку $1,4 млрд за програмою розвитку.

У першому читанні Верховна Рада проголосувала цей законопроєкт ще в липні 2021 року, його ухвалення в цілому очікували минулої осені. Раніше представники МВФ зазначали, що Україна затримує ухвалення цього законопроєкту, а голова профільного підкомітету Ради Олексій Мовчан називав причиною затримки те, що уряд "вибиває собі компроміси", зокрема, у дивідендній і бюджетній політиці.

За даними Міністерства економіки України, на квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебувало 3107 держпідприємств, з яких тільки 859 були працюючими, 433 - прибутковими. Кожне третє визнавалося збитковим або збитковим і виступало потенційним джерелом фіскальних ризиків.

На думку глави групи "Нафтогаз" Олексія Чернишова, слова якого наводяться в релізі на сайті групи, ухвалений закон є критично важливим не тільки для ефективної роботи держпідприємств, а й для держави в цілому.

"Переконаний, що його ухвалення допоможе Україні застосовувати якісні підходи до корпоративного управління держкомпаніями, залучати інвестиції та дасть суттєвий поштовх для розвитку економіки", - прокоментував він, зазначивши, що представники та експерти групи також брали участь у його розробці.

Чернишов висловив думку, що закон враховує потреби держави в умовах воєнного стану, а також реалізує низку міжнародних зобов'язань, від яких залежить підтримка України.

Як повідомлялося, в оновленому в грудні 2023 року меморандумі з МВФ ідеться про те, що для зміцнення корпоративного управління на держпідприємствах на початку 2024 року буде ухвалено законопроєкт №5593-д, який приведе систему корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і пом'якшить бюджетні ризики.

Очікується, що реформа посилить підзвітність і розширить повноваження наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати та звільняти гендиректорів і голів правлінь, а також встановлювати їхню винагороду (на основі держполітики винагороди), оскільки законопроєкт №5593-д спрямовано на створення регулярної процедури незалежної оцінки наглядових рад держпідприємств і має чіткі критерії дострокового розпуску наглядових рад.

Крім того, Україна має намір забезпечити сильну роль Мінфіну у відносинах із держпідприємствами у сфері фінансової передбачуваності, звітності, прозорості та підзвітності, включно із затвердженням ключових фінансових показників. Для цього на час воєнного стану і 12 місяців після нього, але не на період більше трьох років, мінімальний рівень дивідендів держпідприємств 30% буде встановлено в проєкті закону №5593-д, але пізніше буде ухвалено ще один закон, який введе в дію процес фінансового планування держпідприємств. Це також враховуватиме оновлений процес номінування та ефективну процедуру незалежної оцінки наглядових рад держкомпаній відповідно до стандартів ОЕСР. Водночас уточнюється, що правова база, встановлена законопроєктом №5593-Д, не поширюється на держбанки.

Як уточнив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник міністра економіки Олексій Соболєв, який курирував цей проєкт від уряду, компромісом стали листи очікування держави як власника від компаній щодо їхньої фінансової діяльності. Крім того, буде розроблено політику власності та впроваджено регулярне оцінювання робіт наглядових рад, членів яких можна буде звільняти згідно з чітким переліком причин.