Клайпедський порт може замість добрив перевозити українське зерно

Клайпедський державний морський порт (Литва), якщо доставити в нього українське зерно, здатний буде перевезти 15 млн тонн, повідомив генеральний директор його дирекції Альгіс Латакас місцевій редакції Delphi.

"Я розумію, що сьогодні всі, напевно, чекатимуть відповідей, що так, є великі надії, що ми зможемо перевозити українську сільгосппродукцію або інші товари. Але ми ясно бачимо: третій рік поспіль потік українських вантажів до Клайпеди знижується, і причина одна - українські вантажі дуже складно доставити до Клайпеди", - наводить видання його слова.

Серед основних перешкод для експорту українського зерна з Клайпедського порту Латакас назвав вузькі та широкі залізничні колії, а також складнощі з транзитом на українсько-польському кордоні.

Він нагадав, що Україна здатна експортувати відносно велику кількість зерна навіть в умовах війни.

"Напевно, близько 30 млн тонн зерна, сільськогосподарської продукції загалом вивозиться з України і через ті ж українські порти "Південний", "Чорноморськ", "Одеса", "Рені", а також через Констанцу в Румунії. І поки не буде можливості доставляти вантажі в Клайпеду легко, плавно, без перебоїв, це буде дуже складно. Але я підкреслюю, що у Клайпедського порту дійсно є можливості сьогодні, після того як потік насипних вантажів з інших країн сильно скоротився. У порту є кілька компаній, які переналаштували перевалку добрив, встановили обладнання, отримали санітарні дозволи", - пояснив Латакас.

За його словами, минулого року в Клайпедському порту було перевалено на 30% більше зерна, ніж у 2022 році. Якщо 2022 року цей показник становив 3,1 млн тонн, то 2023-го - понад 4 млн тонн.

"Резерви є навіть при збільшенні кількості вантажів. Якби ми все порахували, якби у нас був дуже чіткий потік, налагоджений потік, вантажовідправники, то, гадаю, у Клайпедському порту можна було б перевалювати до 12-15 млн тонн сипучої сільгосппродукції", - розповів топ-менеджер.

Латакас уточнив, що компанія, яка володіє терміналами для перевалки сипучих вантажів, збиралася транспортувати через них 11 млн тонн добрив щорічно. В її плани входило нарощування перевалочних потужностей до 16 млн тонн добрив на рік.

"Звичайно, зерно легше (ніж добрива - ІФ-У), і багато чого потрібно адаптувати, але в Клайпеді такі можливості є", - констатував він.

Як повідомлялося, у серпні 2023 року міністр сільського господарства Кястутіс Навіцкас заявив, що транзит українського зерна через Литву припинився, а серед причин назвав невигідні ціни на зерно (які не амортизують витрати на транзит) і суворі перевірки вантажів на польсько-українському кордоні. Він запропонував Європейській Комісії знайти "логістичні компенсаційні механізми" для сприяння експорту українського зерна через країни Балтії.

Вільнюс, Варшава і Київ у жовтні домовилися перенести ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль українського зерна, що транспортується транзитом з польсько-українського кордону, в Клайпедський морський порт. Президент Литви Гітанас Науседа повідомив після зустрічі з головою Європейської комісії (ЄК) Урсулою фон дер Ляєн, що виділення коштів на транзит українського зерна через Литву не передбачається.