НБУ ініціює ухвалення закону "Про факторинг"

Національний банк України (НБУ) працює над підготовкою законопроєкту "Про факторинг", який би врегулював питання, права та обов'язки, відповідальність щодо торгового факторингу, повідомив директор департаменту методології, регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук на конференції Digital lending.

"Доцільно ухвалити новий закон "Про факторинг", який би чітко врегулював питання, права та обов'язки, відповідальність щодо торговельного факторингу. Також будуть необхідні зміни до закону "Про фінансові послуги та фінансові компанії" щодо коригування підходів до роботи з фінансовою послугою факторингу", - сказав він.

За його словами, регулятор пропонує реєструвати факторингові угоди в публічних реєстрах, зокрема, в Державному реєстрі обтяження рухомого майна.

Як зазначив Савчук, наразі в Україні 99% фінансових установ, які мають ліцензію на надання послуг факторингу, працюють із портфелем проблемних кредитів. При цьому вони можуть займатися як роботою з торговою заборгованістю (класичний факторинг), так і з фінансовою заборгованістю.

"На практиці виникає плутанина, тому що підходи до оподаткування, регулювання змішані в одну купу, і це створює перепони для розвитку класичного факторингу, а саме - фінансування права відступлення за торговельною заборгованістю. Ми виступили з ініціативою навести лад у цьому міксі підходів", - пояснив представник Нацбанку.

Крім ухвалення нового закону "Про факторинг", після набрання чинності з 1 січня 2024 року закону "Про фінансові послуги та фінансові компанії" НБУ пропонує запровадити підхід, згідно з яким компанії, які бажають надавати послуги класичного факторингу (з торговельної заборгованості), повинні будуть пройти відповідну авторизацію.

"Якщо компанія хоче працювати з портфелем кредитів або портфелем фінансової (проблемної) заборгованості, в такому разі - це не буде факторингом. Компанія зможе вести таку діяльність, якщо йдеться про заборгованість фізичних осіб-споживачів у рамках загальної ліцензії на кредитування. Отримуючи загальну ліцензію на кредитування, компанія додатково отримає можливість проводити операції з купівлі права вимоги заборгованості споживачів", - сказав Савчук.

Він вважає, що це створить умови для прискореного розвитку торгового факторингу, яким могли б, зокрема, активно користуватися ритейлерські компанії.

"Реалізація цієї моделі допоможе бізнесу активніше отримувати нові кошти, цілеспрямовано інвестувати їх у нові проєкти і не витрачати ресурси та дорогоцінний час на роботу з проблемними покупцями. Ринок загалом отримає більший ступінь фінансової інклюзії, підвищиться конкуренція у фінансовому секторі за рахунок виходу на ринок нових торгових чинників, і, відповідно, це позитивно відіб'ється на показниках фінансування, ліквідності та оборотних коштів компаній", - сказав Савчук.

Він зазначив, що зростання кількості угод класичного факторингу сприятиме зменшенню тіньового сектора за участю готівкових коштів.

За словами Савчука, запровадження нових підходів очікується в першій половині 2024 року, але значною мірою терміни імплементації кроків НБУ залежатимуть від темпів ухвалення Верховною Радою закону "Про факторинг".

Раніше повідомлялося, що в Україні переважно використовується некласична модель факторингу з метою управління простроченою заборгованістю, суть якої полягає у відступленні фінансовими установами прав вимоги за непрацюючими кредитами. Така послуга найбільш затребувана серед банків і фінансових компаній, які прагнуть очистити свій кредитний портфель від проблемних заборгованостей. Метою купівлі прав вимоги в такому разі є подальше стягнення заборгованості з боржників на користь факторингової компанії. Після чого такі компанії починають стягувати заборгованість з боржника самостійно або за допомогою інших компаній на підставі договорів доручення або комісії. Саме за таким механізмом відбувається здійснення колекторської діяльності.

Разом з тим, у розвинених країнах використовується традиційний торговельний факторинг, який у наших реаліях ще не набув достатнього розвитку. За даними експертів, частка договорів такого факторингу становить за кордоном близько 20% загальної кількості укладених факторингових угод.

Факторинг у класичному розумінні являє собою комплекс фінансових послуг для виробників і постачальників, які здійснюють торговельну діяльність на умовах відстрочки платежу. А суть моделі торговельного факторингу полягає в наданні факторинговою компанією (або фактором) фінансування клієнту під відступлення їй свого права грошової вимоги до боржників, що виникає з договорів поставки або надання послуг.