Компании

все компании

Люстрированный фондовый рынок

11 ноября 2014 года, 14:58

Люстрація торкнулася Національної комісії з цінних каперів та фондового ринку.

З семи її керівників - глави комісії Дмитра Тевелєва, який очолює її з березня 2010 року, та шести членів НКЦПФР - далі працюватиме лише Михайло Назарчук.

Він був призначений у червні 2013 року замість Костянтина Кривенка.

Втім, не виключено, що закон "Про очищення влади" може бути застосований до Назарчука пізніше.

До переліку люстрованих потрапили члени НКЦПФР Анатолій Амелін, Євген Воропаєв та Олексій Тарасенко, які прийшли в комісію у грудні 2011 року.

Останній є вихованцем комісії і "виріс" до високої посади з провідного спеціаліста управління регулювання інвестиційної діяльності.

Суворим виявився люстраційний закон до члена НКЦПФР з жовтня 2009 року Олексія Петрашка та члена НКЦПФР з грудня 2009 року Олега Мозгового.

Мозговий є першим очільником Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - так вона тоді називалася. Вона була створена указом президента 12 червня 1995 року за образом і подобою Комісії з цінних паперів і бірж США - SEC.

Доктор економічних наук, професор Мозговий створював комісію з нуля. Він очолював її у 1996-2004 роках і був професіоналом своєї справи.

Між Сціллою і Харібдою

Коли повноваження Мозгового закінчилися, на цю посаду у липні 2004 року був затверджений Анатолій Балюк. Він перейшов до ДКЦПФР з посади радника Леоніда Кучми. Балюк не приховував, що його покровителем в Адміністрації президента був перший помічник глави держави Сергій Льовочкін.

До приходу в комісію зв'язок Балюка з фондовим ринком обмежувався членством у спостережних радах державних компаній - "Укрнафти" та "Укртелекому". Балюк подав у відставку у червні 2009 року, до закінчення семирічного терміну через намагання Кабміну "керувати" ринком цінних паперів.

За законом "Про державне регулювання ринку цінних паперів" голова і члени комісії призначаються президентом на семирічний термін. У 2008 році Конституційний суд вирішив, що право змінювати керівництво ДКЦПФР має Кабмін, але такі норми до законодавства не були внесені.

Це дозволило Балюку через вісім місяців після відставки, "викликаної етичними причинами і незгодою з політичним курсом Кабміну в регулюванні фондового ринку", подати до суду. Отже, дискусія навколо статусу комісії заважала регулюванню фондового ринку країни.

Доля регулятора та його керівника залежала від того, чи буде він визнаний органом виконавчої влади із спеціальним статусом, підпорядкованим Кабміну, чи державним органом, підзвітним Верховній раді і підпорядкованим президенту.

Третім головою відомства став Олексій Петрашко, який працював юристом у Віктора Медведчука та у юридичній фірмі "Портнов і партнери". Його головою ДКЦПФР призначив уряд Юлії Тимошенко. 3 червня 2009 року він подав у відставку через зміну влади в Україні.

Новий Кабмін у березні 2010 року призначив очільником комісії Дмитра Тевелєва - топ-менеджера Ріната Ахметова.

Олег Мозговий. Фото kneu.edu.ua

Однак затверджене указом президента від 23 листопада 2011 року "Положення про Національну комісію з цінних паперів" визнало НКЦПФР державним колегіальним органом, підпорядкованим президенту і підзвітним Верховній раді.

З того часу голів і членів комісії призначає президент. Президентську вертикаль у держуправлінні в фінансовому секторі експерти вважають ефективною. Від ступеня "незалежності" державного спеціалізованого фінансового регулятора залежить стабільність у відповідному сегменті фінансового ринку.

Руйнівні наслідки залежності регулювання сектора від політичних коливань та змін у владі були очевидні ще до світових економічних криз, а при поєднанні кризи економічної та політичної - й поготів, вважає голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу - УАІБ - Дмитро Леонов.

"У світовій практиці є запобіжники таким впливам: чіткі терміни повноважень членів регулятора та колегіальність прийняття рішень", - говорить він.

На жаль, такий підхід не відповідав системі керівництва Україною та механізмам реалізації мінливих інтересів угруповань. Поступово регулятори потрапляли у загальну систему "призначень" відповідно до поточної політичної кон'юнктури.

Лише Нацбанку вдавалося зберігати певну незалежність, спираючись на прямі норми Конституції та вимоги міжнародних фінансових організацій. Гарантований варіант реалізації принципу незалежності - повернення до висхідного незалежного статусу фінансових регуляторів та його закріплення у Конституції.

"Доцільно прописати у Конституції не тільки перелік установ, а й принцип незалежності системи регулювання сектора і спосіб його реалізації. Інакше будь-яка чергова адміністративна реформа спотворить систему", - каже Леонов.

Під політичним тиском

"Активна люстрація є прикладом політичного тиску. Ми можемо навести багато прикладів звільнення аполітичних професійних людей. Вони працювали при різних урядах і президентах, але відповідно до закону "Про очищення влади" потрапили під люстрацію", - нарікає екс-міністр економіки Віктор Суслов.

Експерти констатують початок кризи у держуправлінні через масову люстрацію держапарату і суттєве скорочення зарплат та надбавок. Все більш актуальною стає необхідність реорганізації державної служби.

Люстрація не буває справедливою, бо проводиться за формальними ознаками. Під неї потрапили навіть ти, хто стояв на Майдані. Разом з тим, навряд чи країну очікує хвиля скандальних "люстраційних" оскаржень.

По-перше, законом це не передбачено, і ймовірні позови матимуть на меті відновлення репутації та розширення кола застосування професійних здібностей.

Анатолій Балюк (ліворуч). Фото noviny.su

По-друге, місце члена комісії не таке й золоте, щоб за нього триматися. Справжній професіонал завжди знайде себе в бізнесі або науці.

"На фондовому ринку достатньо професіоналів і порядних людей, аби сформувати дієвий склад комісії. До речі, й попередній був непоганим, йому варто подякувати. Сподіваємося, досвід та знання цих експертів не будуть остаточно втрачені для ринку", - сказав ЕП голова Ради СРО АУФТ Сергій Антонов.

"Далеко не всі люстровані члени комісії були по духу близькими до соратників Януковича. Однак загалом метод "нагинання" ринку застосовувався часто", - констатує керуючий директор інвестиційної групи "УНІВЕР" Олексій Сухоруков.

На його думку, з деяких питань рішення комісії були аморфними, оскільки її членами були представники різних впливових сил.

"Думка голови НКЦПФР нічого не визначала, все вирішувалося підкилимними методами. Це стосується і питань СРО, і "депозитарного покращення", щодо яких НКЦПФР діяла всупереч інтересам ринку", - вважає менеджер.

Недавно у пресі з'явилася інформація, що НБУ планує достроково продати частку у Розрахунковому центрі - РЦ. Експерти пов'язують таке бажання з тим, що Нацбанк не бачить сенсу володіти комерційним банком.

У той же час експертів насторожує, що такі заяви робляться при відсутності у уряду чіткої стратегії розвитку фінансових ринків.

"Перетворення Всеукраїнського депозитарію цінних паперів у РЦ було результатом кулуарних рішень. Це стало неприємним сюрпризом для ринку. Хоча Янукович і його поплічники втекли півроку тому, новий уряд не виробив стратегії розвитку. Можливо, вона з'явиться тепер, після виборів", - сподівається Сухоруков.

Без фондового ринку

Голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв працює, проте на ринку уже говорять про нову кандидатуру на цю посаду.

Серед імовірних претендентів від бізнесу називають голову ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитра Леонова, керуючого директора інвестиційної компанії Dragon Capital Дмитра Тарабакіна, президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, голову правління ПАТ "Українська біржа" Олега Ткаченка.

У разі створення мегарегулятора фінансового ринку на базі Нацбанку експерти не виключають призначення на цю посаду Ігоря Мазепи як компенсацію за невдалу участь у виборчому списку Сергія Тігіпка. Втім, це найменш імовірний варіант.

Одні аналітики вважають, що новопризначений голова НКЦПФР повинен походити з бізнесового середовища і мати змогу самостійно формувати свою команду. Ідею демократичного колегіального органа слід відкласти на більш спокійний етап розвитку, коли стабільність стане важливішою за динамічність.

Олексій Петрашко. Фото aust.com.ua

Інші надають перевагу фахівцю з досвідом керівництва СРО. У світі популярна практика "перетікання кадрів" між регуляторами та саморегулюючими організаціями, інфраструктурними установами і професійними об'єднаннями.

Така система гарантує отримання у склад регуляторів фахівців з відповідним професійним та управлінським досвідом і забезпечує ротацію кадрів.

"Бажання кожної нової влади поміняти склад комісії привело до нинішнього печального стану ринку. Політики повинні керуватися професійно-етичними якостями кандидатів і враховувати думку фондового співтовариства", - говорить член ради СРО "Асоціація українських фондових торговців" Ігор Когут.

Проблема формування і роботи комісії - не стільки у персонах чи принципах квотування, скільки у недостатній увазі влади до цього органа і фондового ринку загалом, говорить директор ФБ "Перспектива" Станіслав Шишков.

"Завдання регулювання та стимулювання розвитку національного фондового ринку залишаються на узбіччі першочергових реформ. Це підтвердив і оприлюднений проект коаліційної угоди, у якому плани розвитку сектора та його інфраструктури висвітлені не надто детально", - стверджує менеджер.

На жаль, Кабмін так і не затвердив проект "Програми розвитку фондового ринку України на 2011-2015 роки", хоча регулятор дотримувався взятих орієнтирів.

Можливо, цьому завадили бюрократичні бар'єри: у листопаді 2011 року при перетворенні ДКЦПФР у НКЦПФР погодження від міністерств довелося збирати повторно. Можливо, уряд не вважав сектор перспективним напрямком економіки.

"Заяви про відсутність в Україні фондового ринку нагадують мені крилате твердження радянської тітоньки про те, що в СРСР сексу нема. Більшість операцій з переходу корпоративних та боргових прав в Україні здійснюється саме через купівлю-продаж цінних паперів", - нагадує Леонов.

Про відсутність фондового ринку безглуздо казати у країні, де понад 70% виробників реального сектора економіки та фінансових установ пов'язані з цінними паперами як емітенти чи інвестори внаслідок акціонування та масової приватизації або за прямими вимогами законодавства, як у фінансовому секторі.

Щорічні обсяги угод з цінними паперами в Україні навіть після кризи перевищували обсяг річного ВВП удвічі. Ринок облігацій внутрішньої державної позики - це теж ринок цінних паперів.

"На ринку цінних паперів можна залучати борговий капітал. Цю функцію у 2005-2007 роках він успішно виконував. Багато підприємств та міст розмістили облігації серед безлічі інвесторів. Ставка нижча, ніж за кредитом, і не потрібно надавати заставу", - говорить генеральний директор КУА "ITT-менеджмент" Віктор Федоров.

За його словами, криза 2008 року завдала нищівного удару по ринку, спровокувавши чимало реструктуризацій і банкрутств, у тому числі штучних. Коли ж ситуація в країні нормалізується, можливість залучення боргового капіталу обов'язково повернеться", - впевнений менеджер.

Фото stockexchangezone.com

Учасники ринку застерігають від штучної ліквідації ринку. Так без миттєвої користі для бюджету був запроваджений акциз на операції з ЦП. Результат - десятки мільйонів гривень в бюджет і численні зірвані угоди M&A на мільярди доларів.

"Збираються обкласти податком доходи інститутів спільного інвестування, посилаючись на європейську практику. Брехня. Ніде у світі всередині інститутів спільного інвестування дохід податком не обкладається, тільки на виході.

В результаті бюджет нічого не отримає, а країна втратить потужне джерело інвестиційних ресурсів", - попереджає Федоров.

Недавно керівництво НКЦПФР презентувало проект програми розвитку фондового ринку на 2015-2017 роки. Документ проходить багаторівневе доопрацювання з урахуванням численних критичних зауважень.

Цей акт необхідно пов'язати з "Програмою-2020", коаліційною угодою, умовами асоціації з ЄС, але передусім - узгодити з НБУ, вважають експерти.

Їх аргумент - прийняття програми розвитку фондового ринку окремо від програми розвитку фінансового сектора призведе до тих самих сумних наслідків, які притаманні більшості попередніх програмних документів про фондовий ринок.

Коментарі

Генеральний директор КУА "ITT-менеджмент" Віктор Федоров

- З приводу європейської практики призначення керівників комісій з цінних паперів я би брав приклад не з Європи, а з США. Там член комісії може бути призначений президентом-республіканцем і пізніше спокійно працювати при президенті-демократові. Головне - бути професіоналом і виконувати свої обов'язки.

Крім того, комісія у США має значно більші повноваження.

Не пригадаю справ про використання інсайдерської інформації у Європі, а в США - скільки завгодно. Це не тому, що європейці так не торгують, а тому, що американська комісія має великі повноваження і більш ефективна.


Голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов

- У комісії питома вага фахівців з досвідом діяльності на ринку цінних паперів ніколи не становила 100%. Якщо це було зрозуміло при формуванні перших її складів, то згодом такий розрив інколи збільшувався. Перевага надавалася не професійним навичкам, а досвіду "держслужби".

Поступово це підвищувало рівень бюрократизації регулятора. Проте закладена законодавством модель поєднання державного регулювання та обов'язкового саморегулювання ринку сприяла налагодженню співпраці.

Гадаю, певна "квотність" при призначеннях залишиться, але буде прихована через свою політичну непопулярність. Я б рекомендував звернути увагу на популярну у світі практику "взаємного перетікання кадрів" між регуляторами та СРО, інфраструктурними установами та професійними об'єднаннями.

Така система дозволяє залучати до складу регуляторів професіоналів і забезпечує ротацію кадрів. Фінансова сфера - не те місце, де можна проводити "кастинг з вулиці" та аргументувати призначення порядністю людини. У цій сфері вислів "порядна людина - не професія" спрацьовує беззаперечно.


По материалам: Экономическая правда





Просмотров: 1421
Другие новости