<?xml version="1.0" encoding="utf-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
<title>Новини  fixygen.ua</title>
<link>https://www.fixygen.ua/</link>
<description>Fixygen - Фондовий ринок України</description>
<image>
<url>https://www.fixygen.ua/assets/images/logo.png</url>
<link>https://www.fixygen.ua</link>
</image>

<item>
<title>Chrysler відкликає близько 1,08 млн автомобілів у США</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/chrysler-vidklikae-blizko-108-mln-avtomobiliv-u-ssha.html/</link>
<description>Американська Chrysler, що входить до європейського автоконцерну Stellantis, відкликає близько 1,08 млн автомобілів у США у зв’язку з ризиком загоряння через перегрів проводки електрогідропідсилювача керма..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 18:11:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Американська Chrysler, що входить до європейського автоконцерну Stellantis, відкликає близько 1,08 млн автомобілів у США у зв’язку з ризиком загоряння через перегрів проводки електрогідропідсилювача керма.Займання може статися навіть у припаркованому автомобілі з вимкненим запалюванням, йдеться в повідомленні на сайті американського Національного управління з безпеки дорожнього руху (NHTSA).Відкликання стосується частини автомобілів Jeep Wrangler і Jeep Gladiator 2021-2025 модельних років. Власникам до завершення ремонту рекомендовано припаркувати машини на вулиці подалі від конструкцій. Дилери безкоштовно проінспектують і за необхідності замінять проблемні компоненти.Chrysler також відкликає приблизно 17,3 тис. гібридів Pacifica 2020-2022 модельних років, які під’єднуються, через ризик загоряння акумулятора. Власникам рекомендовано утриматися від зарядки машин і дочекатися оновлення програмного забезпечення.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/chrysler-vidklikae-blizko-108-mln-avtomobiliv-u-ssha.html/</guid>
</item>
<item>
<title>OpenAI може вийти на біржу вже у вересні 2026 року</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/openai-mozhe-viyti-na-birzhu-vzhe-u-veresni-2026-roku.html/</link>
<description>Американська компанія OpenAI, розробник ChatGPT, конфіденційно подала заявку на первинне публічне розміщення акцій у США, повідомляє Reuters з посиланням на джерела..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 17:50:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Американська компанія OpenAI, розробник ChatGPT, конфіденційно подала заявку на первинне публічне розміщення акцій у США, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.За даними агентства, компанія може орієнтуватися на оцінку до $1 трлн, а розміщення може відбутися вже у вересні 2026 року. При цьому конкретні параметри IPO, обсяг розміщення та терміни виходу на біржу поки що офіційно не розкриваються.Можливе IPO OpenAI може стати одним із найбільших розміщень в історії технологічного сектору та важливим тестом для ринку штучного інтелекту. Інтерес інвесторів до AI-компаній залишається високим на тлі зростання попиту на генеративний штучний інтелект, хмарну інфраструктуру, дата-центри та обчислювальні потужності.OpenAI стала однією з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту після запуску ChatGPT у 2022 році. Сервіс швидко став масовим продуктом і посилив конкуренцію між найбільшими технологічними компаніями за лідерство в генеративному AI.Вихід OpenAI на біржу може надати компанії додатковий капітал для розвитку інфраструктури, навчання нових моделей та конкуренції з іншими гравцями ринку. Водночас публічний статус вимагатиме від компанії більшої фінансової прозорості та регулярного розкриття показників перед інвесторами.OpenAI була заснована у 2015 році як дослідницька організація у сфері штучного інтелекту. Компанія відома продуктами ChatGPT, API для розробників, моделями сімейства GPT, інструментами генерації зображень і відео, а також корпоративними AI-рішеннями. Серед ключових інвесторів і партнерів OpenAI — Microsoft, яка активно інтегрує технології компанії у власні продукти та хмарну платформу Azure.Основними конкурентами OpenAI на ринку штучного інтелекту є Anthropic, розробник Claude, Google DeepMind з моделями Gemini, Meta з сімейством Llama, xAI Ілона Маска з Grok, французька Mistral AI, а також Perplexity, Cohere та низка інших компаній, що розвивають генеративний AI, корпоративні мовні моделі та AI-пошук.Конкуренція в секторі посилюється не тільки за рахунок якості моделей, але й за рахунок доступу до чіпів, дата-центрів, корпоративних клієнтів та дистрибуції. У цьому контексті IPO OpenAI може стати не просто фінансовою подією, а новим етапом боротьби за лідерство на світовому ринку штучного інтелекту.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/openai-mozhe-viyti-na-birzhu-vzhe-u-veresni-2026-roku.html/</guid>
</item>
<item>
<title>ICU погіршила прогноз зростання ВВП України у 2026 році до 0,8%</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/icu-pogirshila-prognoz-zrostannya-vvp-ukrayini-u-2026-rotsi-do-08.html/</link>
<description>Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 17:29:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.&quot;Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво&quot;, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/icu-pogirshila-prognoz-zrostannya-vvp-ukrayini-u-2026-rotsi-do-08.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Індонезія змінює правила експорту вугілля, пальмової олії та феросплавів</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/indoneziya-zminyue-pravila-eksportu-vugillya-palmovoyi-oliyi-ta-ferosplaviv.html/</link>
<description>Влада Індонезії змінила регулювання, щоб перевести експорт стратегічно важливих сировинних товарів під контроль держави..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 17:08:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Влада Індонезії змінила регулювання, щоб перевести експорт стратегічно важливих сировинних товарів під контроль держави.Нові експортні правила, які набули чинності 1 червня, передбачають, що уряд країни контролюватиме експорт вугілля, пальмової олії та феросплавів.Ціна енергетичного вугілля у вівторок піднялася вище $150 за тонну – до максимуму з вересня 2023 року, зазначає Trading Economics. Очікується, що посилення Індонезією контролю за експортом цього виду сировини призведе до затримок його поставок на зовнішні ринки.Міністерство торгівлі Індонезії в понеділок опублікувало технічні регламенти, відповідно до яких виробникам сировини на першому етапі необхідно звітувати про свою експортну діяльність перед державною компанією, призначеною владою.Протягом перехідного періоду чинні експортні ліцензії збережуться. Компанії зможуть продовжувати самостійні поставки сировини за кордон до 31 грудня 2026 року або до завершення терміну дії ліцензії, якщо він закінчиться раніше цієї дати.З 1 січня 2027 року експорт зазначених товарів повинен буде проходити через держкомпанію.Надалі нові правила планується поширити й на інші сировинні товари.Президент Індонезії Прабово Субіанто анонсував план переведення експорту стратегічних сировинних товарів під контроль держави 20 травня. Таке рішення покликане збільшити доходи держави і стабілізувати курс індонезійської рупії.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/indoneziya-zminyue-pravila-eksportu-vugillya-palmovoyi-oliyi-ta-ferosplaviv.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Cкільки платитимуть українці після введення податку на доходи з цифрових платформ - Experts Club</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/ckilki-platitimut-ukrayintsi-pislya-vvedennya-podatku-na-dohodi-z-tsifrovih-platform-experts-club.html/</link>
<description>Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ підтримали 241 народний депутат..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 17:05:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ підтримали 241 народний депутат.Якщо закон підпише президент, в Україні зміняться правила оподаткування доходів громадян, які заробляють через онлайн-платформи. Йдеться про продаж товарів, оренду майна, надання особистих послуг, оренду транспорту та інші операції через цифрові сервіси.На практиці закон може торкнутися користувачів маркетплейсів, сервісів оголошень, платформ доставки, таксі, оренди житла, фріланс-сервісів та інших майданчиків, через які фізичні особи отримують дохід.Головна зміна — платформи повинні будуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів і в ряді випадків виконувати функції податкового агента. Тобто податок може утримуватися автоматично, без окремої декларації з боку громадянина.Для користувачів це означає вихід частини доходів із «сірої зони». Якщо раніше продаж товарів або послуг через інтернет часто не декларувався, то після запуску нового механізму інформація про такі доходи надходитиме до податкової.У фінальній редакції законопроєкту було пом'якшено частину спірних норм. З тексту прибрали обов'язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців і норми про розкриття банківської таємниці. Також фінальна версія передбачає пільгову ставку ПДФО 5% для доходів через цифрові платформи. При цьому з урахуванням військового збору реальне податкове навантаження для громадян може становити близько 10% від доходу.Це означає, що при доході 1 тис. грн через платформу податкове навантаження може становити близько 100 грн, при 5 тис. грн — близько 500 грн, при 10 тис. грн — близько 1 тис. грн, при 20 тис. грн — близько 2 тис. грн.Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, якщо людина отримує через платформу 30 тис. грн на місяць, її додаткові податкові витрати можуть становити близько 3 тис. грн на місяць, або 36 тис. грн на рік. При доході 50 тис. грн на місяць — близько 5 тис. грн на місяць, або 60 тис. грн на рік.Для громадян, які продають особисті речі нерегулярно, ефект може бути обмеженим, але для тих, хто фактично веде постійну комерційну діяльність через маркетплейси або сервіси оголошень, витрати помітно зростуть.Орієнтовний розрахунок:Дохід через платформу 5 тис. грн на місяць — податок близько 500 грн, чистий дохід близько 4,5 тис. грн.Дохід 10 тис. грн на місяць — податок близько 1 тис. грн, чистий дохід близько 9 тис. грн.Дохід 20 тис. грн на місяць — податок близько 2 тис. грн, чистий дохід близько 18 тис. грн.Дохід 50 тис. грн на місяць — податок близько 5 тис. грн, чистий дохід близько 45 тис. грн.Дохід 100 тис. грн на рік — податок близько 10 тис. грн.Дохід 300 тис. грн на рік — податок близько 30 тис. грн.Дохід 600 тис. грн на рік — податок близько 60 тис. грн.Для покупців можливий другий ефект: частина продавців може спробувати перекласти податок на ціну товару або послуги. Щоб зберегти колишній чистий дохід, продавцю доведеться підняти ціну приблизно на 11%.Наприклад, якщо продавець раніше хотів отримати «чистими» 1 тис. грн, то при утриманні 10% йому потрібно виставити ціну близько 1 111 грн. Тоді після податку залишиться приблизно 1 тис. грн.Якщо колишня ціна послуги становила 5 тис. грн, то для збереження того ж чистого доходу ціна може зрости приблизно до 5 556 грн. Для товару або послуги за 10 тис. грн — приблизно до 11 111 грн.Однак автоматичного зростання всіх цін чекати не варто. У конкурентних категоріях частина продавців може взяти податкове навантаження на себе, щоб не втратити покупців. У менш конкурентних сегментах податок з більшою ймовірністю буде частково закладений у ціну.Для держави закон важливий не тільки як податковий інструмент. Його прийняття є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, включаючи МВФ та ЄС. Документ пов’язаний із впровадженням міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією про доходи через цифрові платформи.Для ринку це означає посилення прозорості онлайн-торгівлі та сервісів. Для громадян — необхідність враховувати, що доходи через платформи поступово перестають бути «невидимими» для податкової.Головний висновок: закон не вводить податок на сам факт користування платформами, але робить доходи через них контрольованими. Для тих, хто продає товари або надає послуги регулярно, додаткові витрати можуть становити близько 10% від обороту, якщо враховувати ПДФО та військовий збір. Якщо продавці перекладатимуть ці витрати на клієнтів, кінцеві ціни можуть зрости приблизно на 10-11%.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/ckilki-platitimut-ukrayintsi-pislya-vvedennya-podatku-na-dohodi-z-tsifrovih-platform-experts-club.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Портфель облігацій NovaPay перевищив 4 млрд грн</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/portfel-obligatsiy-novapay-perevishchiv-4-mlrd-grn.html/</link>
<description>Міжнародний фінансовий сервіс NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova розмістив у повному обсязі 14-й випуск облігацій – серії &quot;N&quot;, емітентом яких є його дочірня компанія &quot;НоваПей Кредит&quot;, номінальною вартістю 200 млн грн..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 16:28:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Міжнародний фінансовий сервіс NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova розмістив у повному обсязі 14-й випуск облігацій – серії &quot;N&quot;, емітентом яких є його дочірня компанія &quot;НоваПей Кредит&quot;, номінальною вартістю 200 млн грн.Згідно з інформацією компанії, що облігації емітовані традиційним номіналом по 1 тис. грн із виплатою купона за ставкою 18% річних під час погашення та використовуватимуться у операціях РЕПО, які є альтернативою депозитів.Кошти, залучені від розміщення серії &quot;N&quot;, фінансовий сервіс планує спрямувати на розвиток кредитних продуктів.&quot;Серія N – це продовження курсу, якого ми послідовно дотримуємося з 2023 року. Ми першими з бізнесу запропонували українцям публічні корпоративні облігації під час повномасштабної війни, і вже цього травня у повному обсязі погасили другий такий випуск&quot;, – цитуються у релізі слова в.о. заступниці СЕО з роздрібного бізнесу NovaPay Яни Левади.На сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) повідомляється, що звіт щодо розміщення облігацій був затверджений 22 травня 2026 року.В той же день Комісія зареєструвала 15 випуск облігацій NovaPay – серії &quot;О&quot; загальною номінальною вартістю 200 млн грн, який здійснюватиметься шляхом публічної пропозиції.У компанії наголосили, що на початок 2026 року власниками облігацій NovaPay стали більш ніж 7,9 тис. клієнтів, загальний портфель досягнув понад 4 млрд грн.У лютому NovaPay повідомляв про розміщення у повному обсязі облігації серії &quot;М&quot;, номінальною вартістю 200 млн грн.Загалом протягом 2023-2025 років NovaPay здійснив 13 випусків облігацій загальним номіналом 1 млрд 390 млн грн. Цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay та виплата відсотків по ним запланована один раз при погашені. Виплата ж відсотків за облігаціями для інституційних інвесторів здійснюється щоквартально. За ними також передбачена щорічна оферта, а номінальна ставка доходності на перший рік обігу – 18% річних. Серія &quot;K&quot; стала третьою для інституційних інвесторів, але перша така серія &quot;А&quot; на суму 100 млн грн була погашена цього року.NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (&quot;Нова пошта&quot;) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях &quot;Нової пошти&quot;. Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дало змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першою серед небанків наприкінці минулого року запустила власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.NovaPay у 2025 році збільшила виручку на 10,4% – до 10,01 млрд грн, тоді як її чистий прибуток зменшився на 22% – до 2,58 млрд грн.У першому кварталі 2026 року компанія збільшила обсяг переказів на 53% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до понад 200 млрд грн, тоді як кількість транзакцій зросла на 12% – до 126 млн.За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/portfel-obligatsiy-novapay-perevishchiv-4-mlrd-grn.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Marvell Technology увійде до індексу S&amp;P 500</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/marvell-technology-uviyde-do-indeksu-sp-500.html/</link>
<description>Акції Marvell Technology Group, що випускає телекомунікаційне обладнання та чипи, будуть включені в розрахунок американського фондового індексу S&amp;P 500 з 22 червня, повідомив індексний провайдер S&amp;P Dow Jones Indices за підсумками щоквартального перегляду..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 16:27:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Акції Marvell Technology Group, що випускає телекомунікаційне обладнання та чипи, будуть включені в розрахунок американського фондового індексу S&amp;amp;P 500 з 22 червня, повідомив індексний провайдер S&amp;amp;P Dow Jones Indices за підсумками щоквартального перегляду.Вони замінять папери дистриб’ютора обладнання для басейнів PoolCorp.Крім того, акції контрактного виробника електроніки Flex Ltd увійдуть до індексу замість паперів Campbell’s Co., що випускає продукти харчування.Під час попередньої сесії в понеділок котирування акцій Marvell Technology підскочили більше ніж на 7%. Капіталізація чипмейкера за останні три місяці злетіла в 2,8 раза (до $277 млрд), тоді як S&amp;amp;P 500 збільшився на 9,6%.Ціна акцій Flex у понеділок зростає на 2,8%. За три місяці ринкова вартість компанії зросла в 2,5 раза (до $56 млрд).</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/marvell-technology-uviyde-do-indeksu-sp-500.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Campbell’s майже подвоїла чистий прибуток у III фінкварталі</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/campbells-mayzhe-podvoyila-chistiy-pributok-u-iii-finkvartali.html/</link>
<description>Американський виробник продуктів харчування Campbell’s Company (колишня Campbell Soup) у третьому кварталі 2026 фінансового року збільшила чистий прибуток майже вдвічі за умови зниження виторгу на 4%, повідомляється у звітності..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 16:11:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Американський виробник продуктів харчування Campbell’s Company (колишня Campbell Soup) у третьому кварталі 2026 фінансового року збільшила чистий прибуток майже вдвічі за умови зниження виторгу на 4%, повідомляється у звітності.Чистий прибуток за квартал, що завершився 3 травня, становив $124 млн, або 41 цент із розрахунку на акцію, порівняно з $66 млн, або 22 центами на акцію, за зіставний період попереднього фінроку. Тим часом прибуток без урахування разових факторів опустився до 50 центів на папір з 73 центів.Прибуток до податкових і процентних виплат (EBIT) зріс на 48% – до $239 млн, тоді як скоригований EBIT впав на 24% і становив $274 млн.Виручка зменшилася на 4% – до $2,366 млрд. Органічне зниження також становило 4%.Аналітики в середньому оцінювали скоригований прибуток компанії на рівні 48 центів на папір за виручки в $2,38 млрд, згідно з результатами опитувань FactSet і LSEG.Компанія підтвердила прогноз, згідно з яким за підсумками всього 2026 фінроку її скоригований прибуток у розрахунку на акцію скоротиться на 23-26% – до $2,15-2,25 млрд. Також очікують зниження скоригованої EBIT на 17-20% і органічного продажу – на 1-2%.Котирування акцій Campbell’s зростають на 2,2% на попередніх торгах у понеділок. Капіталізація компанії за останні три місяці впала на 14,3% (до $6,5 млрд), тоді як фондовий індекс Nasdaq Composite збільшився на 14,8%.Campbell’s була заснована 1869 року і здобула масову популярність завдяки серії робіт художника Енді Воргола, в яких фігурувала продукція компанії. Нині компанія виробляє широку низку продуктів харчування, від супів і соусів для макаронів до випічки та фруктових напоїв.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/campbells-mayzhe-podvoyila-chistiy-pributok-u-iii-finkvartali.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Курси купівлі та продажу іноземної валюти за картковими операціями банків на 9 червня </title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/kursi-kupivli-ta-prodazhu-inozemnoyi-valyuti-za-kartkovimi-operatsiyami-bankiv-na-9-chervnya.html/</link>
<description>Курси купівлі та продажу іноземної валюти за картковими операціями найбільших українських банків на 9 червня 2026 р..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 15:44:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Курси купівлі та продажу іноземної валюти за картковими операціями найбільших українських банків на 9 червня 2026 р.&amp;nbsp;&amp;nbsp;USD1&amp;nbsp;USD1&amp;nbsp;EUR1&amp;nbsp;EUR1&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Купівля&amp;nbsp;Продаж&amp;nbsp;Купівля&amp;nbsp;Продаж&amp;nbsp;Райффайзен Банк&amp;nbsp;44.2345&amp;nbsp;45.3775&amp;nbsp;50.9243&amp;nbsp;52.4799&amp;nbsp;Сенс Банк&amp;nbsp;44.3500&amp;nbsp;44.9900&amp;nbsp;49.7000&amp;nbsp;0.0000&amp;nbsp;Креді Агріколь Банк&amp;nbsp;44.3000&amp;nbsp;44.9600&amp;nbsp;51.0000&amp;nbsp;51.8700&amp;nbsp;Ощадбанк&amp;nbsp;44.3000&amp;nbsp;44.9500&amp;nbsp;51.1500&amp;nbsp;51.9000&amp;nbsp;ОТП Банк&amp;nbsp;44.1000&amp;nbsp;44.7900&amp;nbsp;51.0000&amp;nbsp;51.9000&amp;nbsp;ПриватБанк&amp;nbsp;44.5000&amp;nbsp;45.0450&amp;nbsp;51.3000&amp;nbsp;52.0833&amp;nbsp;ТАСкомбанк&amp;nbsp;44.4860&amp;nbsp;44.9890&amp;nbsp;50.8200&amp;nbsp;51.5190&amp;nbsp;Укргазбанк&amp;nbsp;44.3000&amp;nbsp;44.8500&amp;nbsp;51.3000&amp;nbsp;51.8500&amp;nbsp;Дані: ІА &quot;Інтерфакс-Україна&quot; за інформацією сайтів українських банків</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/kursi-kupivli-ta-prodazhu-inozemnoyi-valyuti-za-kartkovimi-operatsiyami-bankiv-na-9-chervnya.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Vchasno Group посилила контроль над сервісом медичної допомоги вдома</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/vchasno-group-posilila-kontrol-nad-servisom-medichnoyi-dopomogi-vdoma.html/</link>
<description>Група українських продуктових ІТ-компаній Vchasno Group уклала угоду про збільшення своєї частки в сервісі медичної допомоги вдома &quot;Медікс Опіка&quot; (ТОВ &quot;Медікс Опіка&quot; та &quot;Медікс Компанія Управління&quot;), співпраця з яким розпочалася у 2025 році, до 73,5%, йдеться у повідомленні компанії в соціальній мережі LinkedIn у вівторок..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 15:23:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Група українських продуктових ІТ-компаній Vchasno Group уклала угоду про збільшення своєї частки в сервісі медичної допомоги вдома &quot;Медікс Опіка&quot; (ТОВ &quot;Медікс Опіка&quot; та &quot;Медікс Компанія Управління&quot;), співпраця з яким розпочалася у 2025 році, до 73,5%, йдеться у повідомленні компанії в соціальній мережі LinkedIn у вівторок.&quot;Інтерес до &quot;Медікс Опіки&quot; був зумовлений операційною моделлю сервісу, потенціалом до масштабування та значною роллю цифрових інструментів у роботі компанії&quot;, – цитуються у релізі слова співзасновника та CEO Vchasno Group Миколи Палієнка.Згідно з повідомленням, до кінця 2026 року планується масштабування присутності медичного сервісу в громадах та районних центрах, розвиток спеціалізованих напрямів медичної допомоги, а також збільшення обсягу послуг для ветеранів після важких поранень.За інформацією на офіційному сайті Vchasno Group, протягом минулого року &quot;Медікс Опіка&quot; масштабувала діяльність у 8 разів. Зокрема, наразі компанія обслуговує більш ніж 8 тис. пацієнтів, надає послуги у 19 областях України та залучає понад 350 лікарів різних спеціалізацій, які створюють мультидисциплінарні команди в регіонах присутності.Зазначається, що сервіс медичної допомоги працює за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та надає медичні послуги в умовах домашнього догляду. Діяльність сервісу передбачає стабілізацію стану пацієнтів, медичний догляд у домашніх умовах, а також навчання родичів реагуванню на ситуації.Vchasno Group – група українських продуктових IT компаній, яка створює цифрові рішення для бізнесу та держави, співвласником та CEO групи є Микола Палієнко. Серед проєктів компанії – сервіс &quot;Вчасно&quot; та майданчик для державних і комерційних закупівель Zakupivli.Pro.Сервіс &quot;Вчасно&quot; призначений для компаній та фізичних осіб і дозволяє, підписувати, обмінюватися та зберігати електронні документи. До екосистеми входять сервіси &quot;Вчасно.КЕП&quot;, &quot;Вчасно.EDI&quot;, &quot;Вчасно.Звіт&quot;, &quot;Вчасно.Каса&quot;, &quot;Вчасно.ТТН&quot; та &quot;Вчасно.Кадри&quot;.Згідно з даними ресурсу YouControl, у 2025 році ТОВ &quot;Медікс Компанія Управління&quot; (Хмельницький) збільшило виручку у 4,4 рази – до 127,94 млн грн, тоді як його чистий прибуток зріс у 11,3 рази – до 15,38 млн грн.Окрім ТОВ &quot;Закупівлі.Про&quot;, якому належить 73,75%, співласниками &quot;Медікс Опіка&quot; є також директор Володимир Бужан – 5%, Олександр Русін – 15%, Дмитро Мацюк та Сергій Москальчук – по 2,5%, а також Олексій Марунчак – 1,25%, тоді як бенефіціарами вказані Палієнко – 41,25% та Русін – 33,75%.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/vchasno-group-posilila-kontrol-nad-servisom-medichnoyi-dopomogi-vdoma.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Єврокомісія пропонує нові фінансові та криптосанкції проти Росії</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/evrokomisiya-proponue-novi-finansovi-ta-kriptosanktsiyi-proti-rosiyi.html/</link>
<description>Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют: вперше пропонується повна заборона на послуги з криптоактивами в третіх країнах, до списку додано нові банки..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 15:21:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют: вперше пропонується повна заборона на послуги з криптоактивами в третіх країнах, до списку додано нові банки.Про це у вівторок у Брюсселі повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, анонсуючи 21-й пакет санкцій для РФ.«Моє друге зауваження стосується фінансових та криптовалютних обмежень. Ми розширюємо наші банківські транзакції до 31 російського банку та до 20 банків криптофірм або платформ і нафтотрейдерів у третіх країнах, які обслуговували російські організації та осіб, що перебувають під санкціями, або обходили наші заходи», – сказала вона.Також пропонується ввести повну заборону на послуги з криптоактивами в третіх країнах. «Це буде потужним стримуючим фактором для хостингових платформ країн, які допомагають Росії обходити наші санкції», – підкреслила фон дер Ляйен.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/evrokomisiya-proponue-novi-finansovi-ta-kriptosanktsiyi-proti-rosiyi.html/</guid>
</item>
<item>
<title>ДЮСШ &quot;Київ спортивний&quot; отримала станцію водопідготовки WAW WATER</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/dyussh-kiyiv-sportivniy-otrimala-stantsiyu-vodopidgotovki-waw-water.html/</link>
<description>Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» передав дитячо-юнацькій спортивній школі «Київ спортивний» сучасну станцію водопідготовки WAW WATER, яка забезпечуватиме вихованців закладу питною водою, повідомив голова наглядової ради фонду Вілен Фаталов..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 15:10:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» передав дитячо-юнацькій спортивній школі «Київ спортивний» сучасну станцію водопідготовки WAW WATER, яка забезпечуватиме вихованців закладу питною водою, повідомив голова наглядової ради фонду Вілен Фаталов.За його словами, це вже третя станція водопідготовки, передана дитячим і соціальним закладам у межах програми фонду.Станцію надало ТОВ «Науково-дослідний центр Бориса Вихованця», виробник систем водопідготовки WAW WATER.У церемонії передачі взяли участь голова наглядової ради БФ «Янгол-Охоронець» Вілен Фаталов, амбасадор фонду, актор і телеведучий Євген Кошовий, голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Георгій Зантарія, директор фонду Леонід Дембіцький та засновник Науково-дослідного центру Борис Вихованець.«Турбота про здоров’я дітей - це інвестиція у майбутнє нашої держави. Ми переконані, що створення безпечних та комфортних умов для навчання, занять спортом і розвитку молоді має бути одним із пріоритетів суспільства. Саме тому фонд послідовно підтримує проєкти, спрямовані на покращення якості життя дітей», - зазначив Фаталов.Амбасадор фонду Євген Кошовий наголосив на важливості підтримки підростаючого покоління.«Наші діти - це майбутнє України. Вони навчатимуться, працюватимуть, відбудовуватимуть країну та прославлятимуть її своїми досягненнями. Тому сьогодні надзвичайно важливо створювати для них найкращі умови для розвитку та здорового життя», - сказав він.Голова Святошинської РДА Георгій Зантарія підкреслив значення таких ініціатив для розвитку дитячого спорту.«Розвиток дитячого спорту нерозривно пов’язаний із формуванням здорової нації. Кожен крок, спрямований на покращення умов для тренувань і повсякденного життя юних спортсменів, є внеском у майбутні успіхи України та зміцнення здоров’я наших громадян», - зазначив Зантарія.За словами Бориса Вихованця, система WAW WATER є компактною станцією водопідготовки з багаторівневою системою очищення, насичення та структурування води. Установка передбачає десять послідовних етапів фільтрації та очищення води від механічних, органічних та інших домішок.Виробник зазначає, що система розроблена та виготовляється в Україні на основі багаторічних досліджень властивостей води. За інформацією компанії, технологія також дозволяє знижувати вміст радіонуклідів та радіоактивних ізотопів у воді.У фонді нагадали, що раніше за сприяння БФ «Янгол-Охоронець» аналогічні станції водопідготовки були передані Тетерівському психоневрологічному інтернату та Новоборівському дитячому будинку-інтернату.Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» реалізує гуманітарні та соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, закладів соціальної сфери та вразливих категорій населення, залучаючи до співпраці бізнес, громадськість і державні установи.Фонд також висловив подяку волонтерам Дмитру Безпалому та Олегу Тітову за багаторічну співпрацю та підтримку.БФ «Янгол-Охоронець» - благодійна організація, що реалізує соціальні та гуманітарні проєкти в Україні. Основними напрямами діяльності фонду є допомога дітям, підтримка соціальних закладів, покращення умов для навчання, розвитку, реабілітації та повсякденного життя вразливих категорій населення.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/dyussh-kiyiv-sportivniy-otrimala-stantsiyu-vodopidgotovki-waw-water.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Дані по ОВДП які знаходяться в обігу на 9 червня від Нацбанку</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/dani-po-ovdp-yaki-znahodyatsya-v-obigu-na-9-chervnya-vid-natsbanku.html/</link>
<description>Національный банк України наводить дані по облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП), які знаходяться в обігу на 9 червня 2026 року..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 15:02:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Національный банк України наводить дані по облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП), які знаходяться в обігу на 9 червня 2026 року.Офіційний курс на 9 червня – 44,5129 грн/$1.(ОВДП за сумою основного боргу , млн грн)Дата&amp;nbsp;Усього&amp;nbsp;НБУ&amp;nbsp;Банки&amp;nbsp;Юрособи&amp;nbsp;Тергромади&amp;nbsp;Фізособи&amp;nbsp;Нерезиденти&amp;nbsp;на 01.01.25&amp;nbsp;1 860 276.03&amp;nbsp;677 602.63&amp;nbsp;885 018.92&amp;nbsp;197 789.04&amp;nbsp;700.60&amp;nbsp;78 334.74&amp;nbsp;20 830.11&amp;nbsp;на 01.01.26&amp;nbsp;1 964 335.16&amp;nbsp;664 518.53&amp;nbsp;936 541.55&amp;nbsp;235 392.44&amp;nbsp;472.33&amp;nbsp;111 667.13&amp;nbsp;15 743.19&amp;nbsp;на 02.02.26&amp;nbsp;1 989 645.01&amp;nbsp;664 518.53&amp;nbsp;947 865.11&amp;nbsp;243 623.61&amp;nbsp;487.10&amp;nbsp;116 657.70&amp;nbsp;16 492.96&amp;nbsp;на 02.03.26&amp;nbsp;2 006 497.66&amp;nbsp;664 518.53&amp;nbsp;959 615.54&amp;nbsp;243 163.75&amp;nbsp;484.27&amp;nbsp;122 609.36&amp;nbsp;16 106.21&amp;nbsp;на 01.04.26&amp;nbsp;2 011 562.64&amp;nbsp;662 018.53&amp;nbsp;957 414.82&amp;nbsp;244 857.26&amp;nbsp;490.75&amp;nbsp;131 230.61&amp;nbsp;15 550.66&amp;nbsp;на 01.05.26&amp;nbsp;2 001 000.35&amp;nbsp;659 518.53&amp;nbsp;942 507.17&amp;nbsp;245 850.74&amp;nbsp;492.02&amp;nbsp;136 973.54&amp;nbsp;15 658.35&amp;nbsp;на 01.06.26&amp;nbsp;1 986 636.11&amp;nbsp;657 754.33&amp;nbsp;919 156.49&amp;nbsp;245 074.12&amp;nbsp;499.46&amp;nbsp;148 248.19&amp;nbsp;15 903.52&amp;nbsp;на 05.06.26&amp;nbsp;1 988 566.51&amp;nbsp;656 254.33&amp;nbsp;918 586.00&amp;nbsp;246 656.04&amp;nbsp;499.46&amp;nbsp;150 473.42&amp;nbsp;16 097.26&amp;nbsp;на 08.06.26&amp;nbsp;1 988 492.63&amp;nbsp;656 254.33&amp;nbsp;917 902.11&amp;nbsp;246 966.60&amp;nbsp;499.46&amp;nbsp;150 771.38&amp;nbsp;16 098.75&amp;nbsp;на 09.06.26&amp;nbsp;1 988 588.18&amp;nbsp;656 254.33&amp;nbsp;917 403.63&amp;nbsp;246 883.11&amp;nbsp;499.46&amp;nbsp;151 456.37&amp;nbsp;16 091.28&amp;nbsp;Дані: НБУ</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/dani-po-ovdp-yaki-znahodyatsya-v-obigu-na-9-chervnya-vid-natsbanku.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Українські метпідприємства у травні виробили 537,8 тис. тонн прокату</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/ukrayinski-metpidpriemstva-u-travni-virobili-5378-tis-tonn-prokatu.html/</link>
<description>Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виробництво загального прокату на 6,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 2,340 млн тонн..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 14:41:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виробництво загального прокату на 6,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 2,340 млн тонн.Згідно з інформацією об’єднання &quot;Укрметалургпром&quot;, у травні було вироблено 537,8 тис. тонн прокату, у квітні - 460,8 тис. тонн, у березні - 544,5 тис. тонн, у лютому - 390,3 тис. тонн, у січні - 406,4 тис. тонн.Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком - до 6,521 млн тонн.Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком - до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% - до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% - до 5,350 млн тонн.За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/ukrayinski-metpidpriemstva-u-travni-virobili-5378-tis-tonn-prokatu.html/</guid>
</item>
<item>
<title>ВВП Південної Кореї у I кварталі зріс на 1,8%</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/vvp-pivdennoyi-koreyi-u-i-kvartali-zris-na-18.html/</link>
<description>Економіка Південної Кореї в першому кварталі 2026 року збільшилася на 1,8% порівняно з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Банку Кореї..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 14:20:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Економіка Південної Кореї в першому кварталі 2026 року збільшилася на 1,8% порівняно з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Банку Кореї.Таким чином, темпи підвищення стали максимальними за п’ять років (з першого кварталу 2021 року).Попередньо було оголошено про зростання на 1,7%, і аналітики не очікували перегляду показника, повідомляє Trading Economics.Споживчі витрати в січні-березні збільшилися на 0,6%, тоді як державні – скоротилися на 0,4%.Інвестиції в засоби виробництва зросли на 6,6%, витрати в будівельній сфері – на 1,4%.Експорт підскочив на 5,9%, зокрема завдяки підвищенню поставок напівпровідникової продукції. Імпорт підвищився на 3,9%.ВВП Південної Кореї у першому кварталі зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало найзначнішим збільшенням із четвертого кварталу 2021 року. Експерти не прогнозували перегляду з попередньо оголошеного підйому на 3,6%.У четвертому кварталі 2025 року обсяг економіки країни знизився на 0,1% до попередніх трьох місяців і збільшився на 1,6% у річному виразі.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/vvp-pivdennoyi-koreyi-u-i-kvartali-zris-na-18.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Курси валют у банках Києва, Одеси, Львова та Харкова</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/kursi-valyut-u-bankah-kieva-odesi-lvova-ta-harkova.html/</link>
<description>Готівкові курси валют у банках регіонів України.</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 14:00:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Готівкові курси валют у банках регіонів УкраїниРегіон&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;USD1&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;EUR1&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Купівля&amp;nbsp;Продаж&amp;nbsp;Купівля&amp;nbsp;Продаж&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Min&amp;nbsp;44.00&amp;nbsp;44.77&amp;nbsp;51.00&amp;nbsp;51.80&amp;nbsp;Київ&amp;nbsp;Max&amp;nbsp;44.55&amp;nbsp;45.03&amp;nbsp;51.55&amp;nbsp;52.00&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Середній&amp;nbsp;44.37&amp;nbsp;44.93&amp;nbsp;51.23&amp;nbsp;51.94&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Min&amp;nbsp;44.30&amp;nbsp;44.80&amp;nbsp;51.20&amp;nbsp;51.80&amp;nbsp;Одеса&amp;nbsp;Max&amp;nbsp;44.65&amp;nbsp;44.95&amp;nbsp;51.50&amp;nbsp;52.15&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Середній&amp;nbsp;44.42&amp;nbsp;44.88&amp;nbsp;51.35&amp;nbsp;51.95&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Min&amp;nbsp;44.20&amp;nbsp;44.75&amp;nbsp;51.20&amp;nbsp;51.79&amp;nbsp;Львів&amp;nbsp;Max&amp;nbsp;44.52&amp;nbsp;44.95&amp;nbsp;51.68&amp;nbsp;51.90&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Середній&amp;nbsp;44.39&amp;nbsp;44.86&amp;nbsp;51.40&amp;nbsp;51.86&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Min&amp;nbsp;44.35&amp;nbsp;44.70&amp;nbsp;51.20&amp;nbsp;51.75&amp;nbsp;Харків&amp;nbsp;Max&amp;nbsp;44.50&amp;nbsp;44.95&amp;nbsp;51.35&amp;nbsp;51.99&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Середній&amp;nbsp;44.42&amp;nbsp;44.83&amp;nbsp;51.30&amp;nbsp;51.90&amp;nbsp;Дані: ІА &quot;Інтерфакс-Україна&quot; за інформацією сайтів українських банків.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/kursi-valyut-u-bankah-kieva-odesi-lvova-ta-harkova.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Нові обмеження ЄС на імпорт сталі знищать українську сталеливарну промисловість – генеральний директор «Метінвесту»</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/novi-obmezhennya-es-na-import-stali-znishchat-ukrayinsku-stalelivarnu-promislovist-generalniy-direktor-metinvestu.html/</link>
<description>Нові обмеження ЄС на імпорт сталі, які вводяться з 1 липня поточного року, можуть зруйнувати гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України та завдати значного удару по бюджету країни, яка захищається від Росії, заявив СЕО групи «Метинвест» Юрій Риженков в інтерв'ю Guardian..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 13:54:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Нові обмеження ЄС на імпорт сталі, які вводяться з 1 липня поточного року, можуть зруйнувати гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України та завдати значного удару по бюджету країни, яка захищається від Росії, заявив СЕО групи «Метинвест» Юрій Риженков в інтерв'ю Guardian.За його словами, нова система квот ЄС може «вбити українську сталеливарну промисловість».Він зазначив, що ЄС запровадив протекціоністські заходи через тривалий глобальний надлишок сталі, спричинений Китаєм. ЄС удвічі скоротив квоти на сталь, яка може надходити до блоку без тарифів, а також подвоїв тариф до заборонних 50% на весь імпорт понад ліміт, призначений кожній країні. Таке рішення ЄС викликало занепокоєння серед торговельних партнерів, які намагаються домовитися про достатньо велику частку квоти для власної сталеливарної промисловості, зокрема це стосується і Великої Британії, де галузь попередила про «екзистенційну загрозу», якщо вона не отримає достатнього доступу до свого найбільшого експортного ринку.Для України економічна загроза з боку її військового союзника посилюється війною, яка відрізала деякі з її попередніх альтернативних ринків і підштовхнула металургійні компанії країни до тіснішої інтеграції з Європою. Вони також зіткнулися з додатковими витратами через постійні атаки на інфраструктуру з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.«На нашу думку, це несправедливий підхід. Україна не становить значної загрози для сталеливарної промисловості ЄС – поставки невеликі. При цьому знищення однієї з функціонуючих галузей промисловості не видається розумним, ми не бачимо жодної поблажливості до України», – констатував генеральний директор.Крім того, квоти також зашкодять військовим зусиллям, позбавивши уряд податкових надходжень, еквівалентних сотням мільйонів фунтів стерлінгів. «Метинвест» є одним із найбільших платників податків у приватному секторі країни. До того ж, квоти будуть накладені на мита в рамках впровадження СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм вуглецевої коригування імпорту).Риженков зазначив, що через війну «Метінвест» не зміг інвестувати мільярди євро у будівництво «зелених» електродугових печей на заводах «Запоріжсталь» і «Каметсталь», хоча компанія планувала це зробити ще до повномасштабного вторгнення РФ.«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) та «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».&amp;nbsp;&amp;nbsp;</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/novi-obmezhennya-es-na-import-stali-znishchat-ukrayinsku-stalelivarnu-promislovist-generalniy-direktor-metinvestu.html/</guid>
</item>
<item>
<title>«Укренерго» обрало СК «Місто» для страхування працівників від нещасних випадків</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/ukrenergo-obralo-sk-misto-dlya-strahuvannya-pratsivnikiv-vid-neshchasnih-vipadkiv.html/</link>
<description>ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 8 червня оголосило про намір укласти зі СК «Місто» договір на добровільне страхування від.</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 13:30:00 +0300</pubDate>
<fulltext>ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 8 червня оголосило про намір укласти зі СК «Місто» договір на добровільне страхування від нещасних випадків працівників ПП «Будівництво та ремонт» НЕК «Укренерго», які виконують роботи під робочою напругою.Як повідомляють у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 273 тис. грн., цінова пропозиція компанії — 59,8 тис. грн.У тендері також брала участь СК «Ультра Альянс» із пропозицією на 1 грн більше.&amp;nbsp;&amp;nbsp;</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/ukrenergo-obralo-sk-misto-dlya-strahuvannya-pratsivnikiv-vid-neshchasnih-vipadkiv.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Узбекистан увійшов до числа найбільших покупців українського цукру та м'яса</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/uzbekistan-uviyshov-do-chisla-naybilshih-pokuptsiv-ukrayinskogo-tsukru-ta-myasa.html/</link>
<description>За даними українського порталу Delo.ua, Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру за підсумками трьох кварталів поточного маркетингового року. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 12:58:00 +0300</pubDate>
<fulltext>За даними українського порталу Delo.ua, Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру за підсумками трьох кварталів поточного маркетингового року. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок.Згідно з інформацією Укрцукор, серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни Європейського Союзу (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу.Експерти зазначають, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Збільшення попиту пов’язують, зокрема, зі зміною логістичних маршрутів та скороченням поставок цукру з Об’єднаних Арабських Еміратів до країн регіону.Водночас Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. За даними Державної митної служби України, у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса великої рогатої худоби. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджан (39,1%) та випереджаючи Китай (11,2%).</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/uzbekistan-uviyshov-do-chisla-naybilshih-pokuptsiv-ukrayinskogo-tsukru-ta-myasa.html/</guid>
</item>
<item>
<title>Попит на електромобілі в Україні у травні впав більш ніж удвічі</title>
<link>https://www.fixygen.ua/news/20260609/popit-na-elektromobili-v-ukrayini-u-travni-vpav-bilsh-nizh-udvichi.html/</link>
<description>Український автопарк у травні поповнили 2652 од. електромобілів (нових і вживаних), що на 57% менше, ніж у травні-2025, та на 12% менше за квітень поточного року, повідомив &quot;Укравтопром&quot; в телеграм-каналі..</description>
<category>Економіка</category>
<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 12:37:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Український автопарк у травні поповнили 2652 од. електромобілів (нових і вживаних), що на 57% менше, ніж у травні-2025, та на 12% менше за квітень поточного року, повідомив &quot;Укравтопром&quot; в телеграм-каналі.Як повідомлялось, у квітні поточного року первинні реєстрації електромобілів показали приріст відносно березня-2026 на 49%, хоча порівняно з квітнем-2025 він впав на 48% – до 3007 од.За даними &quot;Укравтопрому&quot;, у травні традиційно основну кількість зареєстрованих електромобілів становили легкові авто – 2495 од. (з них нових – 466 од., уживаних – 2029 од.), а серед 157 комерційних електромобілів новими були тільки десять.Найпопулярнішими новими електромобілями у травні були BYD Sea Lion 06 – 64 од. (у квітні поточного року 73 од.), BYD Leopard 3 – 57 од. (96 од.), Zeekr 7Х – 39 од., Toyota bZ4X – 30 од. (обидва не входили в п’ятірку в квітні), та Volkswagen ID.UNYX – 24 од. (36 од.).Серед вживаних найчастіше вперше реєструвались Nissan Leaf – 310 од. (в квітні поточного року 345 од.); Tesla Model Y – 262 од. (283 од.); Tesla Model 3 – 199 од. (265 од.); Chevrolet Bolt – 100 од. (117 од.) та KIA Niro EV – 89 од.Як повідомлялось, електромобілі після обвалу на початку поточного року у попередні два місяці почали поступово відроджувати попит і скорочувати темпи падіння до аналогічних періодів минулого року, зокрема на фоні подорожчання пального (бензину та дизелю) на АЗС, але у травні тренд дещо змінився.Автопарк України у 2025 році поповнили 110,2 тис. електромобілів – вдвічі більше, ніж попереднього року. Частка нової техніки становила 20% проти 24% у 2024 році.Зокрема, у грудні, останньому місяці розмитнення електромобілів без ПДВ, попит на них збільшився у 8,6 раза до грудня-2024 – до 32,8 тис. од.</fulltext>
<guid>https://www.fixygen.ua/news/20260609/popit-na-elektromobili-v-ukrayini-u-travni-vpav-bilsh-nizh-udvichi.html/</guid>
</item>
</channel>
</rss>