Компании

все компании

У ДЕРЖАВИ – ПРОБЛЕМИ З FORENSIC AUDIT ПРИВАТБАНКУ НА ФОНІ СКАНДАЛІВ З KROLL ТА ALIXPARTNERS

11 грудня 2017 року, 11:39
Недавній обшук у Приватбанку в рамках кримінального провадження ГПУ, в якому фігурує у т.ч. агентство Kroll, а також позов Ігоря Коломойського до AlixPartners у Високий суд Лондона можуть поставити під сумнів як юридичну силу звіту Kroll та AlixPartners, який готується в рамках forensic audit Приватбанку, так і в принципі «вихолостити» його змістову частину.
І випадку з Kroll, і AlixPartners відкритим лишається питання – наскільки законним чи незаконним був спосіб отримання інформації, яка лягає в основу їх звіту по Приватбанку (або як мінімум опосередковано сприяла підготовці відповідного документу). Й значить, чи не «дискваліфікують» суди зібрані докази.
Не виключено, що з цим пов’язана затримка із завершенням forensic audit Приватбанку (в Меморандумі з МВФ визначений дедлайн кінець вересня).
На думку юриста юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Андрія Бичкова, сам лише факт того, що І. Коломойський у минулому був клієнтом AlixPartners, не породжує конфлікт інтересів та не може бути підставою для заборони AlixPartners співпрацювати з НБУ або іншими особами у справі Приватбанка.
«І. Коломойський повинен довести суду, що та конфіденційна інформація, яку AlixPartners нібито використовує проти його інтересів або розповсюджує, колись була їй надана самим І. Коломойським або від його власного імені. В такому випадку, суд може зобов’язати AlixPartners відшкодувати збитки, завдані І. Коломойському унаслідок цих дій. Але, якщо ця конфіденційна інформація була надана, наприклад, Приватбанком, а не його акціонерами, І. Коломойському буде набагато складніше виграти цю справу», - зазначає юрист.
А. Бичков додає, що для того, аби український суд «дискваліфікував» висновок за результатами аудиту, який проводять Kroll та AlixPartners, як недопустимий доказ, потрібно довести «саме в рамках українського судового процесу, що інформація, на якій ґрунтується цей висновок, була одержана з порушенням порядку, встановленого законом». «Тобто недопустимість доказів потрібно доказувати в рамках судових проваджень в Україні», - підкреслює правознавець.
Ситуація з Kroll ще делікатніша. По-перше, слід розуміти, в самої ж Генпрокуратури виникли питання щодо законності роботи іноземного детективного агентства з даними про клієнтів націоналізованого банку. По-друге, скандал з обшуком у Приватбанку по відповідній справі (справах) як мінімум створює ризики для зменшення довіри до результатів forensic audit, делегітимізуючи їх не лише юридично, але й політично.
«Під forensic audit Приватбанку потрібно було вносити зміни в законодавство та нормативну базу НБУ. У Нацбанку давали собі звіт у тому, на які ризики йдуть, але все ж пішли на них. А зараз розхльобують», - коментує на умовах анонімності співрозмовник Finbalance на банківському ринку на умовах анонімності.
Нагадаємо, за даними видання «Закон і Бізнес», 31.05.2017 розпорядженням НБУ №437-ро Департаменту інспекційних перевірок банків було доручено впродовж червня провести інспекційну перевірку Приватбанку. Куратором перевірки була призначена заступниця глави Нацбанку Катерина Рожкова. Причому серед осіб, уповноважених на проведення перевірки, вказані прізвища більше 20 іноземців.
Як зазначалося, у ДІПБ звертали увагу керівництва Нацбанку на неврегульований статус осіб, які не є співробітниками НБУ, при проведенні такої перевірки. У доповідній записці зазначалося, що залучення до перевірки двох іноземних фірм – AlixPartners Services UK LLP і Kroll Аssociates UK Limited, співробітники яких отримують доступ до банківської таємниці, суперечить законодавству. Як стверджували у ДІПБ, отримана ними інформація «пересилається каналами Інтернет, а також фізично вивозиться на зовнішніх носіях за межі держави».
Голова комісії із банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран у коментарі для Finbalance зауважував, що в Україні відсутнє визначення на законодавчому рівні «forensic audit», а «тому матеріали, які готують Kroll, призначені суто на «експорт» для кіпрських, британських і, можливо, прибалтійських судів». Зрештою фінансист зазначав, що «доволі дорогі послуги» Kroll та AlixPartners не гарантують Нацбанку виграних справ у судах за всіма епізодами.
Банківський юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький припускав, що навряд чи варто покладати особливі надії на forensic audit, оскільки «практика свідчить, що він в наших умовах не спрацьовує».
«До цього такий аудит проводився ФГВФО ще в 2016 році стосовно двох банків: банку «Надра» та Дельта Банку, але його результати, на мою думку, позбавлені будь-якої практичної користі. Уявіть собі, ви – держава. У вашому розпорядженні всі правоохоронні органи: СБУ, МВС, прокуратура, НАБУ, суди, будь-які вузькопрофільні фахівці, яких ви можете залучити у якості експертів, власні спеціалісти в КРУ, НБУ тощо. Ви можете проводити будь-які гласні та негласні оперативно-розшукові ті інші слідчі дії: вилучати необхідну документацію, здійснювати прослуховування, обшуки тощо. За міжнародними та міждержавними угодами ви маєте можливість скористатись допомогою Інтерполу, правоохоронних та судових органів інших країн тощо, а ви замість всього цього наймаєте приватного детектива», - скептично зазначав О. Ярецький.
Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестиційного банкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank – висловлював думку, що результати forensic audit Приватбанку «можуть бути більш неприємними не стільки попереднім власникам і менеджменту банку, скільки керівникам держави та НБУ». «Наприклад, мова йде про разове переоформлення значної частини [кредитного] портфелю, або іншого аспекту діяльності та сфери відповідальності НБУ, зокрема, роботи куратора Приватбанку тощо», - констатував І. Угляниця.

По материалам: Finbalance


теги: НБУ, ПриватБанк, ФГВФО, PASHA Bank, Іван Угляниця, AlixPartners Services, Ілляшев та Партнери, FORENSIC AUDIT



Просмотров: 2063
Другие новости