Компании

все компании

Хюґ Мінґареллі: Сьогодні головною перешкодою для українських товарів на шляху до Європи залишається саме законодавство

8 грудня 2017 року, 09:36
Хюґ Мінґареллі: Сьогодні головною перешкодою для українських товарів на шляху до Європи залишається саме законодавство
Після саміту Східного партнерства Тиждень обговорив із головою представництва ЄС в Україні його результати та значення для нашої країни, причини відмови Євросоюзу надати черговий транш допомоги й перспективи українських товарів у ЄС.

Як ви оцінюєте результати нещодавнього саміту Східного партнерства в Брюсселі для України?

— Вони позитивні. Було визнано досягнення України, Грузії та Молдови. Цим країнам слід взяти до уваги, що тепер нам потрібно повністю запроваджувати амбітну Угоду про асоціацію (УА), зокрема й Договір про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ДЗВТ) без жодних затримок. Ми також привітали активну співпрацю країн-партнерів у створенні Європейського енергетичного союзу та їхні зобов’язання зміцнювати енергетичну безпеку за допомогою створення додаткових інтерконекторів, надійного використання ресурсів, покращення енергоефективності й використання відновлювальних джерел.

Гармонізація цифрового ринку відбуватиметься в межах ініціативи EU4Digital для того, щоб прибрати наявні перешкоди та бар’єри на шляху до створення єдиного загальноєвропейського ринку онлайн-послуг для громадян, державних органів і бізнесу. Зрозуміло, що Україна стане однією з країн, які зможуть скористатися 20 результатами на 2020 рік. Саміт знову підтвердив, що ЄС і далі підтримує територіальну цілісність, незалежність і суверенітет усіх своїх партнерів. Тому загальний результат, на мій погляд, позитивний.

Чи вплинула на імідж України під час саміту інформація про затримання деяких активістів у Києві?

— Я не хочу спекулювати на цій темі й на тому, чи мала вона вплив на перебіг саміту. Лише зазначу: ми сподіваємося, що свободу на висловлення своїх думок і право на проведення зібрань поважатимуть в Україні, адже ви демократична країна, яка має дотримувати відповідних принципів. Звичайно, це повинно відбуватися мирно, протестувальники мають право на висловлення своїх думок, але відповідно до чинного законодавства. Якщо деякі з учасників починають поводитися агресивно, то це нормальна практика, коли правоохоронні органи втручаються.

Як ви оцінюєте прогрес України на шляху до впровадження судової реформи, зокрема вибори суддів до Верховного Суду?

— Що стосується Верховного Суду, то виборчі процедури були прозорі та чесні. Водночас є питання до персоналій деяких обраних суддів. Зараз у пріоритеті створення антикорупційного суду. Він має з’явитися вже найближчим часом. Венеціанська комісія надала свою оцінку з цього приводу. Українська влада має дослухатися до тих рекомендацій і створити антикорупційний суд без жодних зволікань.

У фінальній резолюції саміту міститься підтвердження європрагнень України. Що це означає для нашої країни?

— Це означає, що Європейський Союз укотре визнав той факт, що Україна, Грузія та Молдова хочуть рухатися ближче до ЄС, і це засвідчує наше бажання посилити політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з Євросоюзом через імплементацію УА та ДЗВТ. Ми зробимо все можливе для підтримки реформ в Україні та наближення її до ЄС через зростання обсягів торгівлі, інвестиції та безвізовий режим для збільшення контактів між людьми.

Чи побачимо ми в майбутньому якісь алгоритм чи дорожню карту дій для набуття членства в Євросоюзі?

— Я не можу відповісти на це запитання. Проте абсолютно точно визначено, що ми наближатимемо Украї­ну до ЄС через гармонізацію її законодавства з європейським і запровадження європейських стандартів із фінансовою та консультативною допомогою від Євросоюзу.

Що має робити Україна для збільшення обсягів торгівлі з ­Європою?

— Україна вже змогла досягти великого зростання торгівлі з ЄС, йдеться про майже 40% усього обсягу, що припадають саме на країни Євросоюзу. Ключовим для подальшого покращення може стати законодавча конвергенція, тобто Україна має гармонізувати свої нормативні акти й закони з європейськими нормами та стандартами. Особливо це стосується таких сфер, як харчова безпека, технічні та промислові стандарти. Це відкриє більше можливостей для торгівлі. З такою метою ми працюємо з нашими українськими колегами для унормування законодавчої бази. Щойно всі необхідні нормативно-правові документи будуть синхронізовані між Україною та ЄС, ми очікуватимемо зростання торгівлі, яке має створити додаткові робочі місця та привести інвестиції в ­країну.

Однак у ЄС є певні квоти на продукцію…

— Так, є певна кількість тарифних квот на визначений перелік продукції, але він невеликий. Сьогодні головною перешкодою для українських товарів на шляху до Європи залишається саме законодавство. Україна має знайти нових партнерів і нові ніші, інвестувати в розвиток своїх маркетингових навичок та вивчення іноземних мов. Щойно вона це зробить, експорт почне зростати, адже це дуже конкурентоспроможна країна, якщо розглядати середній рівень зарплати кваліфікованих працівників.


Чому Україна не отримала черговий транш макрофінансової підтримки від ЄС у розмірі €600 млн?

— Україна змогла досягти значного прогресу в багатьох сферах із моменту запровадження програми макро­фінансової допомоги від Євросоюзу у 2015 році. Ця допомога призначена на розвиток управління бюджетними коштами, адміністрування, прозорості, реформування енергетичного сектору та покращення бізнес-середовища в країні. Однак 4 із 21 пункту вимог, пов’язаних із виділенням третього й останнього траншу макрофінансової підтримки, залишилися невиконаними. Перша умова стосувалася скасування Україною торговельних обмежень, зокрема йдеться про зняття заборони експорту лісу. Друга передбачала старт процесу перевірок електронних декларацій. Третя — це ухвалення закону про створення кредитного реєстру. Четверта присвячена розкриттю інформації про кінцевих бенефіціарів підприємств. Проблема в тому, що жодного прогресу в цих напрямах не було. Втім, на 2018-й ЄС планує підтримку України через спеціальну програму співпраці в розмірі €200 млн. Крім того, Україна завжди може попросити про нову програму макрофінансової допомоги.


По материалам: Тиждень.ua


теги: ЕС, эксперт, Хюґ Мінґареллі



Просмотров: 795
Другие новости